Юридическая компания

9:00 - 18:00

Работаем с Пн по Пт

+380970792155

Facebook

Instagram

YouTube

 

Адвокат Ольга Драчевська про експортні акценти сьогодення.

Юридическая компания Incolanse > Новости  > Адвокат Ольга Драчевська про експортні акценти сьогодення.

Адвокат Ольга Драчевська про експортні акценти сьогодення.

Incolanse LTD ООО «Инколанс» ТОВ «Інколанс»

Угода про асоціацію між Україною та Євросоюзом у частині поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі, яка почала діяти з 1 січня 2016 року дозволила створити умови для стрімкого росту експорту та нівелювати втрати, які несла наша держава у результаті скорочення співпраці з ринками країн СНД. Знаменно, що вже у 2017 році почалосязростання експорту продукції, який склав 43,3 млрд дол. США, що на 19% більше ніж у 2016 році. А за результатами 2018 року загальний експорт продукції з України становив 47,3 млрд дол. США, що на 9,2% більше порівняно з 2017 роком.
Загалом експорт товарів до країн Євросоюзу за 12 місяців 2018 року зріс на 15% й досяг позначки у понад 20 млрд дол. США, що є рекордним показником. Для порівняння, останній найбільшвагомий експортний показник був зафіксований у2008 році, коли він склав понад 18 млрд. дол. США.
У 1-му кварталі поточного року Україна експортувала до Євросоюзу товарів на 5,7 млрд. доларів США, що на 5% більше, ніж за аналогічний період 2018 року.
Українська сторона досягла суттєвого прогресу у виконанні нормативно-правових та інституційних зобов’язань у рамках імплементації положень Угоди про Поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі між Україною та ЄС (ПВЗВТ, –прим. ред). Ключовими досягненнями української сторони стали приєднання України до Програми ЄС «Конкурентоспроможність підприємств малого і середнього бізнесу (COSME) (2014-2020)». З 1 січня 2019 року між Україною та Європейським Союзом у двосторонній торгівлі розпочато застосування положень Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження. Українська сторона схвалила проект Всеохоплюючої стратегії реформування системи санітарного та фітосанітарного нагляду в Україні та Дорожньої карти реформ системи державних закупівель.
Саме зона вільної торгівлі з Євросоюзом для України стала головним інструментом євроінтеграційних процесів у країні. Вона забезпечила лібералізацію торгівлі товарами, послугами та руху капіталів, що у свою чергу дозволило Україні:
– Запроваджувати правила ЄС щодо державних закупівель (дозволило українським підприємствам змагатися за отримання державних замовлень у країнах ЄС на однакових умовах з європейськими компаніями).
– Українські підприємства отримали можливість продавати окремі послуги в країнах ЄС на кращих умовах, ніж будь-які інші країни, а в деяких випадках отримали право на застосування національного режиму. Угода надала українським постачальникам послуг право на заснування представництв.
– Україна забезпечила відповідність своїх регламентів та процедур Європейським (сертифіковані товари вважаються такими, що відповідають вимогам ЄС і не потребуватимуть додаткових перевірок).
Відмінною рисою Зони вільної торгівлі Україна –ЄС є комплексна програма адаптації регуляторних норм у сферах пов’язаних з торгівлею до стандартів ЄС. Вона згодні? дозволяє значною мірою усунути нетарифні (технічні) бар’єри та забезпечити розширений доступ до внутрішнього ринку ЄС для українських експортерів і навпаки –європейських експортерів до українського ринку.
Завдяки описаним умовам, збільшується обсяг виробництва в Україні. Наприклад з 2017 р. в умовах Зони вільної торгівлі спостерігається зростання у всіх сферах у середньому на 3%. За розрахунками, вона забезпечила зростання ВВП України на 0.5% щороку, а також загальне підвищення добробуту громадян на 1.2% на рік.
Особливу увагу привертає саме зростання виробництва та експорту продукції в аграрно-промисловому комплексі (АПК). За останні 5 років частка продукції АПК у структурі експортної виручки України зросла з 31% у 2014 році до 39,3% у 2018 році. Проте варто зазначити, що основу аграрного експорту все ще становить експорт сировини, а саме продукція рослинного походження – пшениця, кукурудза, ячмінь та соєві боби. Частка цієї продукції в структурі – становить приблизно 55%.
Левову частку в аграрному секторі займає соняшникова олія, обсяг її реалізації у 2018 роцісклав 4,1 млрд дол. США. Україна вже декілька років поспіль є світовим лідером з виробництва таекспорту соняшникової олії. Решту ключових позицій займають зернові культури (кукурудза, пшениця, ячмінь), а також олійні (соєві боби) і продукти переробки олійних (макуха соняшникова). Ці ТОП-10 продуктів становлять 81% всього експорту аграрно-продовольчих продуктів з України.
21 січня 2019 року була підписана угода про Зону вільної торгівлі між Україною та Ізраїлем. Вона дозволяє експортувати до Ізраїлю без сплати митних платежів великий асортиментагропродукції, продовольства, ліків, косметику, продукцію хімічної та легкої промисловості, будівельні матеріали, електроніку. За три роки митні платежі будуть ліквідовані на спеції, насіння, борошно, кетчупи, консерви, одяг, меблі та скло.Кабінет міністрів України пояснив, що відповідно до Експортної стратегії держави, а також Дорожньої карти стратегічного розвитку торгівлі на 2017-2021 роки, Ізраїль входить до топ-20 перспективних ринків для експорту української продукції, залишаючись одним з головних торговельних партнерів України у регіоні Близького Сходу. Найбільш перспективними для співпраці між двома державами вважаються сфери аграрного виробництва, туризму, переробки вуглеводнів, зв’язку, медицини, енергетичної ефективності та екології.
Приєднання до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні, створює неабиякі позитивні умови європейськими партнерами для відкриття виробництв на території України. Ця угода стимулює розвиток виробництвау легкій промисловості, машинобудуванні, металургії та інших галузях.
Участь у конвенції пан-євро-середземноморські преференційні дозволить українським виробникам закуповувати сировину та комплектуючі в країнах Європейської асоціації, що входять до Зони вільної торгівлі або в країнах Середземномор’я , а готову продукцію експортувати до ЄС, зберігаючи статус преференційного походження (ввозити товар по зниженій або нульовій ставці ввізного мита).
Нажаль, для України характерні досить низькі показники експорту високотехнологічних товарів та послуг. Останнє продовжує демонструватинедосконалу структуру конкурентних переваг української економіки, яка базується передусім на цінових факторах та порівняльних перевагах у вартості природних ресурсів та робочої сили. При цьому не використовуються належним чином наявні високотехнологічні можливості окремих галузей промисловості.
Саме розвиток виробництва товарів з високоюдоданою вартістю є головним пріоритетом у створенні бази для нарощування обсягів та поліпшення структури українського експорту в напрямі збільшення питомої ваги високотехнологічних товарів.
За даними Державної служби статистики України, імпорт газу, нафти, нафтопродуктів, автомобілі та фармацевтична продукції роблять наше торгівельне сальдо з країнами Євросоюза від’ємним.
Україна має специфічну експортну нішу, яка за даними експертів, буде рости не менші ніж на 20-30% щороку. Це сектор послуг, особливо пов’язаний з послугами в IT сфері. На відміну від товарів, зовнішня торгівля послугами приносить Україні позитивне сальдо. Лише у січні — вересні2018 р. торгівля послугами принесла українським постачальникам 4,6 млрд. дол. США.
Варто звернути увагу на достатньо великий обсяг експорту послуг IT сфери до Великобританії та Німеччини. Може викликати здивування, що із сусідньою до Великобританії Ірландією у нас від’ємне сальдо. Але треба зазначити, що саме там знаходяться європейські офіси провідних IT-компаній світу. Відповідно, придбання послуг у світових технологічних гігантів, наприклад реклами у соціальних мережах чи пошукових сервісах, відбувається через Ірландію. Отже, ця країна може слугувати Україні добрим прикладом, яким чином можна залучити найвідоміших світових гігантів в ІТ-секторі до співпраці на державному рівні.

Оставить отзыв

Leave a feedback

Залишити відгук