Імплементація ATAD в Україні: податкові правила ЄС як наступний етап євроінтеграції.

Імплементація ATAD в Україні: податкові правила ЄС як наступний етап євроінтеграції.

Євроінтеграція дедалі менше асоціюється лише з політичними деклараціями чи відкриттям переговорних кластерів. Справжній вимір зближення з Європейським Союзом — це зміна внутрішніх правил, зокрема у сфері оподаткування. Саме податкове право є одним із ключових маркерів довіри між державами, адже воно визначає, чи функціонує економіка за принципами прозорості, добросовісної конкуренції та справедливого розподілу фіскального навантаження. У цьому контексті винесення Міністерством фінансів на публічне обговорення законопроєкту щодо імплементації ATAD I та ATAD II є не технічною корекцією Податкового кодексу, а системним кроком до членства України в ЄС[1].

Проблематика протидії розмиванню податкової бази виникла задовго до нинішнього етапу євроінтеграції. У 2013 році Організація економічного співробітництва та розвитку спільно з країнами G20 започаткувала План дій BEPS, спрямований на боротьбу з переміщенням прибутку до юрисдикцій із низьким рівнем оподаткування[2]. Йшлося про вироблення єдиного підходу до того, щоб прибуток оподатковувався там, де він фактично створюється. На основі цих рекомендацій Європейський Союз ухвалив Директиву Ради (ЄС) 2016/1164 та Директиву Ради (ЄС) 2017/952, які встановили обов’язкові для держав-членів правила протидії агресивному податковому плануванню[3][4].

Україна приєдналася до Інклюзивної рамки BEPS ще у 2017 році й поступово імплементувала низку міжнародних стандартів, зокрема правила щодо контрольованих іноземних компаній та трансфертного ціноутворення[5]. Значна частина цих змін була реалізована через прийняття Закону України №466-IX, який започаткував імплементацію окремих кроків Плану дій BEPS у національне законодавство[6]. Водночас скринінг відповідності українського законодавства праву ЄС продемонстрував, що частина ключових інструментів ATAD досі не відображена в національному праві у повному обсязі. Саме на усунення цих прогалин і спрямований законопроєкт.

Одним із центральних елементів є правило обмеження вирахування відсотків. Його логіка полягає у встановленні межі для врахування чистих фінансових витрат — не більше 30% показника EBITDA. Такий підхід покликаний запобігти ситуаціям, коли компанії штучно завищують боргове фінансування всередині групи для мінімізації податку на прибуток. Передбачена можливість перенесення неврахованих сум на майбутні періоди певною мірою пом’якшує навантаження, однак водночас спонукає бізнес до стратегічного перегляду моделі фінансування та співвідношення боргу і власного капіталу. У довгостроковій перспективі це стимулює більш збалансовану й економічно обґрунтовану структуру корпоративного управління.

Другим принципово новим інструментом є запровадження механізму Exit Tax — оподаткування приросту капіталу при виведенні активів або зміні податкової резиденції. Фактично держава отримує право оподаткувати різницю між ринковою та балансовою вартістю активу у момент його «виходу» з української юрисдикції. Йдеться не про реальний продаж, а про умовну реалізацію для цілей оподаткування. Водночас законопроєкт прямо передбачає, що ці правила не застосовуються до фізичних осіб, що знімає занепокоєння щодо потенційного фіскального тиску на громадян. Для міжнародних груп компаній це означає, що реструктуризації, релокація активів чи зміна моделі присутності за кордоном потребуватимуть ретельного податкового планування та фінансового моделювання.

Особливого значення набуває імплементація загального правила протидії зловживанням — GAAR. Українське законодавство вже містить окремі елементи тесту ділової мети, однак вони мають фрагментарний характер і застосовуються переважно у сфері трансфертного ціноутворення. Запровадження GAAR означає системний перехід до оцінки операцій за їх економічною суттю, а не лише за формальною відповідністю закону. Якщо операція не має реального економічного ефекту і спрямована переважно на отримання податкової вигоди всупереч меті законодавства, така вигода може бути нівельована. Це підвищує вимоги до якості юридичного структурування бізнесу, внутрішніх процедур комплаєнсу та доказової бази.

Окремий блок змін стосується гібридних розбіжностей, які виникають через різне податкове трактування одних і тих самих інструментів або суб’єктів у різних юрисдикціях. Законопроєкт пропонує нову статтю 39⁴ Податкового кодексу, що передбачає механізми нейтралізації подвійного врахування витрат або невключення доходів до оподатковуваної бази [7]. У практичному вимірі це стосується насамперед міжнародних груп із транскордонними фінансовими потоками та складними корпоративними структурами, які використовують відмінності між правовими режимами різних держав.

Важливо підкреслити, що законопроєкт не створює нових податків. Його завдання — встановити рамкові правила, які унеможливлюють використання прогалин між юрисдикціями. Для добросовісного бізнесу це означає більшу передбачуваність та зближення з європейськими стандартами. Для держави — посилення захисту національної податкової бази та підвищення довіри міжнародних партнерів. Для громадян — формування більш справедливої системи, у якій великі компанії сплачують податки там, де створюється економічна вартість.

Водночас, говорячи про імплементацію GAAR, варто зберігати професійну обережність. Запровадження загального правила протидії зловживанням — безумовно, європейський стандарт, однак його ефективність і справедливість залежать не лише від тексту норми, а й від практики застосування. Широке формулювання понять «податкове зловживання» та «економічна сутність» потенційно створює простір для дискреції контролюючих органів. За відсутності чітких методологічних підходів і сталої судової практики існує ризик, що межа між легітимним податковим плануванням і зловживанням визначатиметься надто оціночно.

Саме тому ключовим питанням стане баланс між інтересами бюджету та принципом правової визначеності. Бізнес має розуміти, які критерії застосовуватимуться для оцінки «штучності» операції, якою мірою враховуватиметься комерційний ризик, стратегічна доцільність чи довгостроковий економічний ефект. Якщо GAAR застосовуватиметься як винятковий інструмент для протидії очевидним схемам, він посилить довіру до системи. Якщо ж він перетвориться на універсальний механізм перегляду будь-яких складних структур, це може створити додаткову регуляторну невизначеність і стримувати інвестиційну активність.

Окремої уваги потребує і взаємодія GAAR з уже чинними нормами про ділову мету та трансфертне ціноутворення. Накладання декількох антиабузних інструментів без чіткого розмежування сфер застосування може призвести до дублювання підходів або подвійної оцінки однієї й тієї самої операції. У цьому контексті важливо, щоб імплементація ATAD супроводжувалася не лише змінами до Кодексу, а й підзаконними роз’ясненнями, методичними рекомендаціями та формуванням послідовної судової практики, яка забезпечить передбачуваність правозастосування.

Разом із тим бізнесу не варто сприймати ці зміни виключно як регуляторний ризик. Імплементація ATAD — це сигнал про наближення українського податкового середовища до правил, за якими вже працюють компанії в ЄС. Тому стратегічно доцільно почати підготовку вже зараз, не чекаючи остаточного ухвалення закону. Передусім варто провести внутрішній аудит структури фінансування: оцінити співвідношення боргу та власного капіталу, перевірити відповідність відсоткових витрат потенційному 30% обмеженню EBITDA, проаналізувати внутрішньогрупові позики на предмет їх економічної обґрунтованості та документального підтвердження.

Компаніям із міжнародною присутністю доцільно переглянути існуючі корпоративні структури з точки зору можливих гібридних розбіжностей. Особливу увагу варто приділити фінансовим інструментам, які можуть по-різному трактуватися в різних юрисдикціях, а також питанням податкового резидентства та місця ефективного управління. Потенційні реструктуризації або переміщення активів за кордон потребуватимуть попереднього фінансового моделювання з урахуванням можливого застосування Exit Tax і впливу на грошові потоки.

Не менш важливо інвестувати в якісне документування ділової мети операцій. За умов дії GAAR саме внутрішні аналітичні матеріали, бізнес-плани, фінансові розрахунки та обґрунтування комерційної доцільності можуть стати ключовими доказами реального економічного змісту операції. Формування системи податкового комплаєнсу, яка передбачає попередню оцінку ризиків значущих транзакцій і фіксацію управлінських рішень, поступово стає не рекомендацією, а необхідною складовою корпоративного управління.

У стратегічному вимірі імплементація ATAD демонструє, що Україна рухається шляхом глибинної інституційної трансформації. Податкове право поступово перестає бути інструментом ситуативного реагування і стає частиною довгострокової політики фінансової стабільності. У середньостроковій перспективі це може призвести до підвищення якості податкового адміністрування, розвитку культури податкового комплаєнсу та формування більш зрілого корпоративного середовища.

Таким чином, імплементація ATAD створює як нові виклики, так і нові можливості. Вона вимагає більшої прозорості та структурованості бізнес-моделей, але водночас відкриває шлях до інтеграції в європейський економічний простір на рівних правилах. Здатність поєднати фіскальну ефективність із правовою визначеністю стане справжнім тестом зрілості української податкової системи в найближчі роки. І саме такі системні кроки формують фундамент майбутнього членства України в європейській правовій та економічній спільноті.

1. Міністерство фінансів України. Матеріали щодо імплементації директив ATAD I та ATAD II в українське законодавство (Електронний ресурс) // офіційний сайт Міністерства фінансів України. – Режим доступу: https://www.mof.gov.ua/uk/news/-5602
2. OECD/G20 Base Erosion and Profit Shifting Project – Final Reports (Електронний ресурс) // Організація економічного співробітництва та розвитку (OECD). – Режим доступу: https://www.oecd.org/tax/beps/
3. Council Directive (EU) 2016/1164 of 12 July 2016 laying down rules against tax avoidance practices that directly affect the functioning of the internal market (ATAD I) (Електронний ресурс) // EUR-Lex – офіційний портал законодавства Європейського Союзу. – Режим доступу: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX:32016L1164
4. Council Directive (EU) 2017/952 of 29 May 2017 amending Directive (EU) 2016/1164 as regards hybrid mismatches with third countries (ATAD II) (Електронний ресурс) // EUR-Lex – офіційний портал законодавства Європейського Союзу. – Режим доступу: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX:32017L0952
5. OECD Inclusive Framework on BEPS (Електронний ресурс) // Організація економічного співробітництва та розвитку (OECD). – Режим доступу: https://www.oecd.org/tax/beps/inclusive-framework-on-beps/
6. Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» №466-IX (Електронний ресурс) // сайт Верховної Ради України. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/466-20#Text
7. Податковий кодекс України (Електронний ресурс) // сайт Верховної Ради України. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text