Юридична компанія

9:00 - 18:00

Працюємо з Пн по Пт

+380970792155

Facebook

Instagram

YouTube

АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ У СФЕРІ БАНКІВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

Incolanse LTD ООО «Инколанс» ТОВ «Інколанс»

АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ У СФЕРІ
БАНКІВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

Адміністративну відповідальність разом з відповідальністю кримінальною науковці розглядають як «універсальний засіб охорони суспільних відносин, які регулюються різними галузями права – конституційним, цивільним, трудовим, природоресурсовим, фінансовим, власне адміністративним.

Іншими словами, законодавство про адміністративні проступки – це своєрідний збірник санкцій значної частини галузевих правових норм. Цим обумовлюється значення адміністративної відповідальності не тільки як адміністративно-правового інституту, але і як складової всієї правової системи держави» [1, с. 2]. Незважаючи на значну наукову цікавість і численні наукові дослідження проблем адміністративної відповідальності за делікти, у законодавстві це поняття досі не знайшло свого відображення. Існує велика кількість досліджень у сфері адміністративної відповідальності за делікти, де аналізуються і робляться висновки щодо сутності досліджуваного явища та вдосконалення його дієвості [2]. Одночасно слід зауважити, що наразі відсутнє і загальноприйняте визначення адміністративної відповідальності у сфері банківської діяльності.

Спираючись на аналіз складів адміністративних правопорушень у означеній сфері, пропонуємо під адміністративною відповідальністю у сфері банківської діяльності розуміти – застосування до суб’єктів, які вчинили адміністративні правопорушення у банківській сфері, передбачених законодавством стягнень, що накладаються уповноваженими суб’єктами за результатами здійснення заходів банківського контролю чи нагляду. С. В. Надобко, досліджуючи сферу адміністративної відповідальності за порушення законодавства про банки і банківську діяльність, визначає її як невід’ємну складову банківського нагляду, здійснюваного Національним банком України (далі – НБУ), а на більш високому рівні узагальнення – як один із засобів державного регулювання діяльності банків [3, с. 13]. В юридичній літературі виділяють наступні характерні риси адміністративної відповідальності у сфері банківської діяльності: вона накладається лише за порушення банківського законодавства; суб’єктами відповідальності є банки та інші особи, які можуть бути об’єктом перевірки НБУ; заходи відповідальності можуть застосовувати тільки спеціально уповноважені органи держави, провідну роль серед яких відіграє НБУ; відповідальність настає за сам факт правопорушення; ця відповідальність застосовується у не судовому порядку, її обсяг встановлюється НБУ; цілями такої відповідальності є регулювання діяльності кредитної організації і захист інтересів вкладників і кредиторів та забезпечення стабільності банківської системи. Таким чином, особливість банківської відповідальності є правовідношенням, яке виникає із порушення кредитними організаціями вимог встановлених для них банківським законодавством у формі несприятливих наслідків майнового характеру для правопорушника [4]. Адміністративна відповідальність за правопорушення у сфері банківської діяльності передбачена Кодексом України про адміністративні правопорушення. Адміністративні правопорушення у сфері банківської діяльності зазначені у главі 12 «Адміністративні правопорушення в галузі торгівлі, громадського харчування, сфері послуг, в галузі фінансів і підприємницької діяльності» КУпАП. Серед них: порушення умов видачі векселів (стаття 163-12) ; порушення порядку здійснення операцій з електронними грошима (стаття 163-14) ; порушення порядку оприлюднення фінансової звітності або консолідованої фінансової звітності (стаття 163-16) ; порушення банківського, валютного законодавства, законодавства, яке регулює переказ коштів в Україні, нормативно-правових актів Національного банку України або здійснення ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку (стаття 166-5) ; порушення порядку припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця (стаття 166-6) ; протидія тимчасовій адміністрації або ліквідації банку (стаття 166-7) ; порушення порядку зайняття діяльністю з надання фінансових послуг (стаття 166-8);порушення законодавства у сфері гарантування вкладів фізичних осіб (стаття 166-19) ; порушення законів України та нормативно-правових актів Національного банку України щодо здійснення нагляду (оверсайту) платіжних систем та систем розрахунків (далі – платіжні системи) (стаття 166-20) [5].

Від імені Національного банку України розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право Голова Національного банку України та його заступники, керівники територіальних управлінь Національного банку України та їх заступники, уповноважені правлінням Національного банку України керівники структурних підрозділів Національного банку України та їх заступники, які забезпечують виконання функцій Національного банку України з нагляду (оверсайту), контролю [5].

С. Надобко на основі аналізу складів адміністративних правопорушень, які є підставами адміністративної відповідальності за порушення законодавства про банки і банківську діяльність зробив певні узагальнення: 1) за характеристиками діянь, які утворюють об’єктивну сторону таких правопорушень можна виділити: адміністративні правопорушення, об’єктивна сторона яких полягає у прямому порушенні норм банківського законодавства та нормативно-правових актів НБУ; адміністративні правопорушення, об’єктивна сторона яких полягає у невиконанні вимог уповноважених осіб в процесі здійснення ними банківського нагляду та застосування відповідних заходів впливу; адміністративні правопорушення, об’єктивна сторона яких полягає у протидії уповноваженим особам в процесі здійснення ними банківського нагляду та застосування відповідних заходів впливу; 2) усі розглянуті адміністративні правопорушення можуть бути вчинені лише з умисною формою вини; 3) переважна більшість адміністративних правопорушень за порушення законодавства про банки і банківську діяльність закріплює відповідальність за спеціальними суб’єктами: службовими та посадовими особами, оскільки коло службових повноважень, кваліфікаційні вимоги, що висуваються до тієї чи іншої посадової особи, закріплюються у посадових інструкціях, то, в силу виконання своїх трудових функцій, така особа зобов’язана знати свої посадові обов’язки, а у випадку, коли посадова особа, не знає того, що вчинювані дії чи бездіяльність підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, останнє свідчить про неналежне виконання службових чи посадових обов’язків. 4) у складах адміністративних правопорушень законодавець виділяє як суб’єктів: посадових осіб юридичної особи – суб’єкта господарювання; пов’язаних з банком осіб або інших осіб, які відповідно до закону можуть бути об’єктом перевірки Національного банку України; емітентом електронних платіжних засобів; еквайрингові установи (еквайри); фізичних осіб-підприємців; посадових осіб юридичних осіб, які є об’єктами нагляду (оверсайту); осіб, які є об’єктами нагляду (оверсайту); посадових осіб юридичних осіб, які надають послуги платіжної системи; будь-яких осіб; керівників банків [6].

Щодо суб’єкта правопорушення у сфері банківської діяльності, то існує суперечність між статтями КУпАП та банківським законодавством і нормативно-правовими актами НБУ. За КУпАП, штраф застосовують лише до фізичних осіб (спеціального і загального суб’єкта), за банківським законодавством (зокрема, ст. 73 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ст. 11 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні») і нормативно-правовими актами НБУ (п. 9.1 Положення про застосування НБУ заходів впливу, затвердженого постановою Правління НБУ від 17.08.2012 р. № 346) – і до банку як юридичної особи [7]. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання негативному впливу на стабільність банківської системи» №1586-VІІ від 4.07.2014 р. посилена відповідальність банку та його керівництва за банківську діяльність. Положення закону передбачають право НБУ застосовувати заходи впливу на банки та його керівництво, якщо іноземними державами та міждержавними об’єднаннями, міжнародними організаціями були застосовані санкції до банків чи власників істотної участі у банку [8].

Слід зауважити, що за вчинення правопорушення у сфері банківської діяльності передбачено застосування штрафів. Однак, Національний банк України може не накладати штраф у таких випадках: а) якщо застосування штрафів не вплинуло на усунення банком порушень економічних нормативів та якщо такі порушення відбуваються систематично, а саме: економічні нормативи, що розраховуються за середньозваженою величиною за місяць або щодекадно, порушуються протягом чотирьох місяців поспіль або шість разів протягом календарного року; економічні нормативи, які розраховуються щоденно, порушуються щодня протягом місяця або через певний проміжок часу протягом чотирьох місяців; б) якщо стягнення суми штрафу спричинить суттєве погіршення фінансового стану банку – неспроможність банку своєчасно виконувати зобов’язання перед своїми клієнтами або загрозу інтересам вкладників і кредиторів; в) за третє та подальші порушення в поточному році порядку, строків і технології виконання банківських операцій, установлених нормативноправовими актами Національного банку щодо одного виду банківської операції; г) якщо накладання штрафів не вплинуло на усунення банком порушення ліміту загальної довгої валютної позиції банку (Л13-1)/ліміту загальної короткої валютної позиції банку (Л13-2) та якщо ліміт загальної довгої валютної позиції банку (Л13-1)/ліміт загальної короткої валютної позиції банку (Л13-2) у разі встановлення щоденного контролю за дотриманням банком значення відповідного ліміту порушується щодня протягом місяця або через певний проміжок часу протягом чотирьох місяців [9].

Національний банк не застосовує до банку, віднесеного до категорії проблемних, заходу впливу у вигляді накладення штрафу за порушення економічних нормативів та/або лімітів загальної (довгої, короткої) валютної позиції, та/або порядку формування та зберігання обов’язкових резервів, резервів за валютними деривативами [9]. Існування виключень щодо застосування штрафів, на нашу думку повинно бути збалансованим їх розмірами, що мають враховувати економічні реалії та ризики. Слід детально і виважено розглянути можливість передбачення в КУпАП України можливості застосування штрафних санкцій, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу для відповідного року. В п.5. підр. І. Розділ ХХ вказується: «Якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового Кодексу для відповідного року» [10].

За обсягом податкова соціальна пільга є більш значною, ніж н.м.д.г., що потенційно зможе забезпечити більшу фінансову дисципліну банків, буде сприяти попередженню вчинення правопорушень [7]. Висновки і перспективи подальших розвідок у даному напрямку. Для підвищення ефективності превентивної функції адміністративної відповідальності у сфері банківської діяльності, доцільно розглянути можливість застосування штрафів за окремі види адміністративних правопорушень у досліджуваній сфері шляхом обрахунку їх розмірів через неоподатковуваний мінімум, встановлений на рівні податкової соціальної пільги.

Література 1. Адміністративна відповідальність в Україні : навч. посіб. / за заг. ред. А. Т. Комзюка. 2-ге вид., перероб. і допов. Харків : Ун-т внутр. справ, 2000. 99 с. 2. Букрєєв М.Ю. Особливості адміністративної відповідальності за делікти у сфері банківської діяльності // Право і безпека. 2018. №2 (69). С. 20. 3. Надобко С. В. Адміністративна відповідальність за порушення законодавства про банки і банківську діяльність : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.07. Харків, 2016. 32 с. URL: http://ekhnuir.univer.kharkov.ua/bitstream/123456789/11855/2/arefNadobko.pdf 4. Мелешин С.Е. Административная ответственность за нарушение законодательства о банках и банковской деятельности: автореф. дис. на соискание науч. степени кандидата юрид. наук: 12.00.14. М., 2009. 21 с. URL: http://www.dissercat.com/content/administrativnayaotvetstvennost-za-narushenie-zakonodatelstva-o-bankakh-i-bankovskoideyat-1 5. Кодекс України про адміністративні правопорушення. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text 6. Надобко С. В. Адміністративна відповідальність за порушення законодавства про банки і банківську діяльність : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.07. Харків, 2016. 198 с. 7. Чернов М. М. Адміністративно-правова відповідальність за правопорушення у сфері банківської діяльності : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.07 // Класичний приватний університет, Запоріжжя, 2015. 197 с. 8. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання негативному впливу на стабільність банківської системи» №1586-VІІ від 4.07.2014 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1586-18#Text 9. Про затвердження Положення про застосування Національним банком України заходів впливу: Постанова Правління Національного банку України від 17.08.2012 р. №346. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z1590-12 10.Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2755-17

Оставить отзыв

Leave a feedback

Залишити відгук