Юридична компанія

9:00 - 18:00

Працюємо з Пн по Пт

+380970792155

Facebook

Instagram

YouTube

Чи буде економічний стрибок ?

Incolanse LTD ООО «Инколанс» ТОВ «Інколанс»

Чи буде економічний стрибок ?

Вже більше чотирьох місяців весь цивілізований світ переживає тяжкі часи, які пов’язані з розповсюдженням епідемії короновірусу  COVID-19. За цей час, світові держави були вимушені зачинити кордони та авіасполучення, мільйони людей залишаються вдома, а бізнес частково або повністю призупинив свою діяльність. Проте, зворотною стороною таких заходів є обмеження розвитку економічних відносин, стагнація виробництва, що неодмінно має призвести й до економічної кризи. Так, вже протягом останніх декількох років, економісти прогнозували чергову світову економічну кризу, проте жоден з прогнозів не давав чітку оцінку, якою саме буде причина початку такої кризи та її наслідків. Корективи вніс саме вірус СOVID-19, розповсюдження якого стрімко пройшло по всьому Світу.

Разом з тим, будь-яка криза дає змогу країнам на подальший економічний стрибок, за умови скоординованого та ефективного алгоритму дій у складні часи. Наразі більш-менш підготовлений сектор в державі – фінансовий  під керівництвом НБУ. Національний банк України зробив висновки після світової кризи 2008 року,  та провів досить фундаментальну роботу за останні 5-6 років, шляхом імплементації макропруденційної концепції, і мабуть, що найважливіше, у банківському секторі був усунутий дисбаланс, завдяки виведенню з ринку проблемних банків. Золотовалютні резерви України станом на 30 червня 2020  становили 28,515,7 млрд. доларів США, і вони є найбільшими з 2012 року.

Але, чи готовий Уряд та в цілому держава Україна до виклику, спричиненого світовою кризою, та які інструменти будуть використані для збереження росту ВВП та збереження економіки країни?
За роки незалежності, в Україні так і не було створено план розвитку країни на 5-10-20 років вперед. Тобто, жоден уряд так і не зробив стратегічний план, куди саме має йти держава в близькому майбутньому, які ресурси для цього потрібні, та які інвестиції необхідні для досягнення відповідної мети.

Як всім відомо, більше половини української економіки формується за рахунок експорту, 80% (сировинна). Про що це нам каже? Це каже про те, що на українську економіку, на якість життя простих громадян, глобальні ціни на сировину впливають більше, ніж рішення українського уряду. Саме тому, вже багато років експерти, економісти, фінансисти та інвестори наполягають на створенні широкої економічної концепції, яка б мала на меті створення нових робочих місць (зміна концепції експорту з сировинного, на експорт продукту з додатковою собівартістю).

Наразі, нажаль, відкидаючи навіть створення плану побудови країни на 10 років вперед, уряд не має дискурсу про те, що ми очікуємо кризу та про те, що ними створено  план дій щодо нівелювання ризиків цієї кризи, зі створення альтернативних робочих місць, по реалізації проектів, тощо. Я нагадаю, що сталося в 2008-2009 роках. Українська економіка обвалилася приблизно на 14-15%, українська валюта девальвувала в 2 рази, ми втратили приблизно 1 мільйон робочих місць. У 2008 році ми залучили, 10,913 млрд. доларів прямих інвестицій, а в 2009-му їх було залучено вже тільки 4, 816 млрд. . Зараз без кризи залучаємо 2-2.5 мільярда, тобто інвестори не вірять в Україну. А інвестор – це надходження валюти, залучення новітніх  технологій, створення робочих місць. Експерти наголошують на втраті приблизно  300 тисяч робочих місць в цю хвилю кризи, і це не враховуючи втрати робочої сили в особі трудових мігрантів.

Разом з тим, знову хочу нагадати про те, що будь-яка криза дає шанс на економічний стрибок. Так, для українського уряду була б гарна ідея імплементувати інфраструктурні стратегії, тому що це стимулювання попиту на українські будівельні матеріали, метал. Наприклад, інвестиція в житлову і транспортну інфраструктуру з 1 вкладеного долару створює 2-3 долари приросту ВВП. Цифрові технології -1 долар інвестицій надає приблизно 20 доларів приросту ВВП. Саме тому, уряд першочергово має  побудувати економічний фундамент, який потребує якісної транспортної, енергетичної та цифрової інфраструктури. Уряд вже зараз має розуміти, що світові країни закриваються та намагаються максимально захистити свої ринки. Конче необхідно запровадити економічне регулювання в напрямку протекціонізму вітчизняного бізнесу. Потрібно запустити легку промисловість, шляхом спрощення ввезення компонентів, тканин, обладнання . І такий протекціонізм має бути не тільки у питанні спрощення ввезення сировини, а й у питанні ускладнення для імпортерів способу завезення готової кінцевої продукцію, наприклад з того ж Китаю, торговий дисбаланс з яким сягає мільярдів доларів. Це і є той стимул для бізнесу, щоб виробляти продукцію в Україні, та створювати нові робочі місця.

Але залишається лише одне питання, чи спроможний уряд на створення та реалізацію вказаних стратегій? Ось на приклад, сьогодні в Україні залученням, підтримкою та захистом іноземних інвесторів займаються понад 20 державних установ, які жодним чином операційно не пов’язані однин з одним. Зараз на рівні закону ввели термін «інвестиційна няня», проте не думаю, що введення ще одного державного органу, може стати поштовхом для залучення інвестицій.

Наприклад, можна згадати закон про створення індустріальних парків. За прогнозами державних фахівців, створення таких парків мала б залучити в економіку від 2,85 млрд. до 15,7 млрд. доларів, а також прискорити зростання ВВП від 0,9% до 12,4%. Проте, станом на 1 травня 2020 року в Україні були зареєстровані лише 43 індустріальні парки, більшість з яких не провадять економічної діяльності або ж існують лише на папері. Всі ці речі знову вказують нам на те, що не маючи довгострокової стратегії розвитку, Україна втрачає довіру у  інвесторів, як зарубіжних, так і внутрішніх.

Залишається лише сподіватися, що Уряд буде готовий до викликів сьогодення, та надасть на розсуд вітчизняному бізнесу та іноземним інвесторам довгостроковий план дій, підкріплений не лише лозунгами, а й реальним економічним підґрунтям, та реальними законодавчими ініціативами, спрямованими на захист інвестицій, та створення умов для їх залучення.

 

 

Оставить отзыв

Leave a feedback

Залишити відгук