Юридична компанія

9:00 - 18:00

Працюємо з Пн по Пт

+380970792155

Facebook

Instagram

YouTube

Чи готова Україна вже сьогодні запровадити базу даних ДНК?

Incolanse LTD ООО «Инколанс» ТОВ «Інколанс»

Чи готова Україна вже сьогодні запровадити базу даних ДНК?

З кожним роком питання щодо створення баз даних ДНК громадян дедалі активніше обговорюється світовою спільнотою. Вирішили не відставати від такого тренду й в Україні, намагаючись закріпити на законодавчому рівні створення та ведення такої бази.

В інтересах дітей та слідчих

Сьогодні ряд країн світу вже почали видавати генетичні паспорти, а світова практика щодо ведення баз зберігання ДНК виявилась доволі ефективною та корисною. Ці бази широко застосовуються в криміналістиці, в тому числі в США, Канаді, Сполученому Королівстві, Японії, Китаї та ряді інших країн.

Найбільший банк даних ДНК у світі — це національна база Великої Британії «National DNA Database», робота зі створення якої почалась ще в 1995 році. Тільки за перші 20 років роботи вдалося зібрати майже 6 млн проб. У цій базі даних зберігаються також й ДНК-профілі засуджених за різні злочини і підозрюваних.

В Україні також вирішили предметно зайнятися цим питанням, про що свідчить недавно зареєстрований законопроект «Про державну реєстрацію геномної інформації людини»(№4265). Його подання є послідовним кроком після ратифікації Верховною Радою Конвенції Ради Європи «Про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства».

Так, конвенцією визначено, що одним з інструментів запобігання злочинам проти дитини відповідно до §1 ст.37 конвенції є впровадження необхідних законодавчих або інших заходів для накопичення та зберігання інформації про ідентифікаційні дані та генетичний код (ДНК) осіб, засуджених за скоєння правопорушень, установлених відповідно до цієї конвенції.

Нині питання створення та функціонування бази даних геномної інформації людини врегульовано лише нормативно-правовим актом, а саме — наказом Міністерства внутрішніх справ «Про затвердження Інструкції з організації функціонування криміналістичних обліків експертної служби МВС» від 10.09.2009 №390. Проте, як зазначають законотворці, визначені в цьому наказі джерела формування обліку генетичних ознак не дають змоги ефективно використовувати інструмент бази даних для розкриття злочинів, вирішувати завдання ідентифікації безвісти зниклих осіб.

По суті, проект передбачає створення спецбази ДНК українців. Його автори пропонують врегулювати процеси створення і функціонування системи обліку геномної інформації. Крім цього, проект №4265 покликаний підвищити ефективність роботи правоохоронних органів щодо попередження, виявлення, розкриття і розслідування злочинів проти життя, здоров’я, свободи, статевої свободи та недоторканності особи. До того ж бази ДНК

сприятимуть більш оперативному розшуку безвісти зниклих осіб та ідентифікації невпізнаних трупів.

Кого внесуть до бази ДНК

У разі прийняття відповідного закону в Україні проводитимуть як обов’язкову державну реєстрацію геномної інформації, так і добровільну. В обов’язковому порядку ДНК здадуть люди, які були притягнуті до кримінальної відповідальності за скоєння умисних злочинів проти життя і здоров’я, особи, які посягають на безпеку життя і здоров’я інших людей, до яких за рішенням суду застосовувалися вимушені медичні заходи. А також особи, що засуджені та відбувають покарання або мають судимість за вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів та всіх категорій злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканності особи.

Обов’язок здати ДНК передбачено для правоохоронців і працівників силових структур, наприклад військовослужбовців, поліцейських, співробітників СБУ і т.д. Відбір біологічного матеріалу у військовослужбовців проводитиметься кожні 8 років.

Що стосується добровільної здачі ДНК, то у проекті передбачено, що це можуть зробити громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства. Однак у цьому випадку реєстрація здійснюватиметься на платній основі. В яку суму може обійтися така процедура, наразі невідомо, адже відповідно до проекту №4265 це має визначити Уряд.

Проектом установлені й строки зберігання, вилучення та знищення геномної інформації. Так у ст.17 проекту зазначено, що відповідна інформація має зберігатись протягом 75 років. До того ж таку інформацію можливо знищити у порядку, визначеному кримінальним процесуальним законодавством. Зокрема, зразки підозрюваних мають знищуватися у разі виправдувального вироку, який набрав чинності, або у разі закриття кримінального провадження прокурором щодо підозрюваного на підставі пп.1—3 ч.1 ст.284 Кримінального процесуального кодексу. Що ж до вилучення інформації, яка була надана добровільно, то це можливо зробити на підставі письмової заяви фізособи або її законного представника.

Прогалини та недоліки

Утім, до проекту мають бути внесені правки, оскільки ним не визначено у повному обсязі обов’язків розпорядника бази даних. Також не враховані права особи, яка надає свою ДНК, та не визначений порядок опрацювання і доступу до таких даних.

Наразі документ містить лише загальні відсилки до закону «Про захист персональних даних» і постанови Кабінету Міністрів, яка ще має бути прийнята. Тож у такому вигляді він порушуватиме принцип захисту даних. Адже нечіткість положень може призвести до порушення права людини на повагу до приватного життя, а отже, порушити конституційні права громадян.

Таким чином, ідея створення баз даних ДНК громадян не є новою. Країни, у яких наявні такі бази, сприяли забезпеченню та координуванню роботи правоохоронних органів щодо оперативного розслідування вищезазначених категорій злочинів. Проте чи готова Україна вже сьогодні запровадити базу даних ДНК та чи відповідає поданий проект основним принципам, визначеним Конституцією, — питання досить дискусійне.

Оставить отзыв

Leave a feedback

Залишити відгук