Юридична компанія

9:00 - 18:00

Працюємо з Пн по Пт

+380970792155

Facebook

Instagram

YouTube

Що дасть бізнесу декриміналізація ст.205 ККУ ?

Incolanse LTD ООО «Инколанс» ТОВ «Інколанс»

18 вересня  2019 року, Верховною Радою було ухвалено закон, яким скасовано кримінальну відповідальність за здійснення фіктивної підприємницької діяльності, передбаченою ст. 205 Кримінального кодексу України (далі – ККУ). Прийнятий закон має зменшити тиск державних органів на бізнес.

Особливість побудови складу злочину, передбаченого статтею 205 КК України, надавали підстави для використання статті в якості інструменту для зловживань під час притягнення осіб до відповідальності. Проблеми у правозастосуванні спричинені тим, що дії, які на сьогодні охоплюються ст. 205 КК України, розглядаються в якості самостійного складу злочину, проте, на мою думку, сама по собі, ст. 205 ККУ лише описує спосіб вчинення злочину, а не склад злочину, та слугує лише складовою інших злочинів, як наприклад, шахрайство.

З самого початку свого існування, дана стаття не мала довершеності в її складовій частині, чим  залюбки і користувалися контролюючі органи.

Так, для притягнення до відповідальності суб’єкта господарювання, контролюючі органи використовували матеріали досудового розслідування, в якій стверджувалося, що операції платника податку з його контрагентом не мають реального характеру, на основі присутності в матеріалах адміністративної справи протоколу допиту керівника такого контрагента, отриманого в рамках кримінального провадження щодо фіктивного підприємництва.

На практиці це виглядає наступним чином: підприємство може вести цілком законну комерційну діяльність, проводити реальні товарні операції, наявні всі первинні документи, але в якийсь день одного із ваших контрагентів буде визнано фіктивним  — ви стаєте заручником в руках контролюючого органу. І навіть незважаючи на позицію Верховного Суду України та Європейського Суду з Прав Людини, які чітко роз’яснюють, що визнання підприємства фіктивним не може слугувати безапеляційним фактом, що всі його операції були фіктивними за весь період такої діяльності, проте контролюючі органи мають свою «особливу» позицію. І як би ви не намагалися довести свою невинуватість і прозорість комерційної діяльності, всі ваші спроби закінчаться вироком не на вашу користь.

Так, за період з січня по серпень 2019 року було обліковано 536 кримінальних правопорушень за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 205 КК України.  За поточний рік з 86 вироків по фіктивному підприємництву, лише 18 є обвинувальними. Решта вироків були ухвалені на підставі угоди про визнання винуватості, та з подальшою сплатою засудженим мінімального штрафу – 8500 грн.

Зазвичай, особи (керівники), які притягуються згідно зазначеної  статті, це не благонадійні особи, без матеріального достатку, які використовуються шахраями, для прикриття власних дій. На практиці, ці особи, навіть не знають про свою участь у будь-яких схемах. За своє «зізнання» вони отримують незначну санкцію, проте, саме допит вказаних осіб, та притягнення їх до кримінальної відповідальності за ст. 205 ККУ, слугує приводом для подальшого застосування контролюючими органами вказаних доказів, при перевірці інших контрагентів, по ланцюжку господарських операцій.

Наразі, стало дуже поширеним використання вироку суду у кримінальному провадженні за статтею 205 КК України, з метою надання правдивості твердженням контролюючого органу щодо нереальності операцій платника податку. Нажаль, суди при вирішенні податкових спорів не досліджують конкретні операції платника податку з його контрагентом, якого вироком суду у кримінальному провадженні було визнано винним у здійсненні фіктивного підприємництва. Суди при вирішенні податкового спору брали до уваги надані контролюючим органом матеріали досудового розслідування (викладені в протоколі допиту пояснення керівника контрагента платника податку), вирішуючи на їх основі спір не на користь платника податку.

Так, в судових висновках, зазвичай стверджується, що статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Як наслідок, вирок суду по ст. 205 ККУ слугував підставою для висновку про нереальність операцій платника податку з його контрагентом.

Саме тому, декриміналізація ст. 205 ККУ, має закінчити з практикою використання кримінальних проваджень як засобу тиску на бізнес, зокрема у контексті проведення податкових перевірок.

Оставить отзыв

Leave a feedback

Залишити відгук