Юридична компанія

9:00 - 18:00

Працюємо з Пн по Пт

+380970792155

Facebook

Instagram

YouTube

Які особливості існують при збиранні, фіксації та поданні доказів в судовому процесі?

Incolanse LTD ООО «Инколанс» ТОВ «Інколанс»

Які особливості існують при збиранні, фіксації та поданні доказів в судовому процесі?

На сьогодні, визначення поняття доказів та їх джерел існують в усіх процесуальних законодавствах України. У кожному процесі, існують свої особливості при збиранні доказів, і ці особливості виражені в самих поняттях доказів, закріплених в відповідних статтях процесуального кодексу.

Так, ст. 84 Кримінального процесуаль­ного кодексу України (далі – КПК України) установлює, що процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. Додатково в ч. 2 ст. 99 КПК України закріплено, що до документів можуть належати матеріали фотозйомки, звукозапису, відеозапису та інші носії інформації (зокрема електронні). Оскільки в кримінальному процесі, зазвичай, докази про те чи інше правопорушення, збираються саме правоохоронними органами, тому робота адвоката, у питанні захисту свого клієнта, пов’язана саме у встановленні законності поданих доказів, дотриманням процесуальних норм, щодо отриманих доказів, та встановлення фактів порушення, при фіксації чи отриманні доказів, у т.ч. порушення права особи на особисте життя, та інші права, передбачені Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Поряд із цим у статті 57 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) зазначено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів. Отже, в цивільному процесі, докази мають збиратися саме сторонами цього процесу, і саме на них покладається обов’язок по наданню до судового розгляду того чи іншого документу, свідчення, письмового або речового доказу. Також, слід нагадати, що усі докази, які подаються до суду, мають бути зібрані та подані під час попереднього судового розгляду, оскільки, після початку розгляду справи по суті, суд буде розглядати лише ті докази, які були надані сторонами до початку розгляду справи по суті. Тому, саме на першій стадії розгляду справи, слід бути більш сконцентрованим і уважним, особливо у частині надання усіх можливих доказів, у т.ч. надання інформації про можливих свідків подій, тощо.

Якою є особливість в отриманні доказу, як висновок експерту?

На практиці, особа, яка має намір захистити власні права в судовому порядку, поряд з основними доказами, намагається їх підкріпити висновком експерта. Будь-яка експертиза коштує грошей. Проте, не завжди експертний висновок буде прийнятий судом, як належний доказ, тому не поспішайте її робити. Зазвичай, суди встановлюють належним доказом висновки саме судових експертів, які мають незалежну судову акредитацію. Тому, якщо ви хочете долучити в якості доказу висновок експерта, раджу вам подати вмотивоване клопотання до суду, про проведення незалежної судової експертизи, і у разі, якщо суд погодиться з доцільністю проведення такої експертизи, він надасть на це згоду. Разом з цим, якщо ви виграєте справу, ви завжди зможете отримати відшкодування за проведення такої експертизи з боку відповідача.

Які ще існують вимоги до поданих доказів?

Авжеж, все залежить від самого доказу. Якщо для захисту ваших прав та інтересів, Ви маєте надати договір, або розписку, або інший документ, на підставі якого Ви маєте намір захищати свою сторону, то доцільним буде надати суду саме засвідчену копію такого документу, оскільки оригінал має завжди залишатися у вас. Іноді трапляється, що суд може запросити оригінал документу, проте, ви можете надати його на дослідження в судовому процесі, з подальшим поверненням оригіналу до вас. Також, оригінали можуть бути надані для експертного дослідження, проте вони все одно мають бути повернуті до такого власника.

Як залучити свідків до судового розгляду та чи мають вони значення?

Під час судового розгляду, в будь-якому процесі, в якості доказів можуть залучатися свідки та/або їх свідчення. Якщо вам відомо коло осіб, які так чи інакше, на вашу думку, стали свідками події, в яких вам було завдано ту чи іншу шкоду, вам слід подати до суду вмотивоване клопотання, про допит свідків, або залучення протоколу допиту свідків, надавши усі можливі дані про осіб, яких слід допитати. А це, Ф.І.О., місце проживання, засоби зв’язку. Оскільки ви є заінтересованою особою в таких свідченнях, зазвичай суд покладає обов’язок на залучення свідків в судовому процесі саме на вас, тому, заздалегідь домовтеся з тим, кого ви хочете залучати в якості свідка, та чи мають вони таке бажання свідчити на вашому боці.

А які особливості в долучені відео/аудіо доказів в судовому процесі?

У справі N 908/1120/17, яку розглядав Верховний Суд , в якій громадянин завдяки відеозапису намагався довести те, що йому перешкоджали взяти участь у загальних зборах акціонерного товариства, суд дійшов висновку, що надане відео не може вважатися належним та достатнім доказом фіксування подій, оскільки не містить необхідних реквізитів електронного доказу, як то фіксації дати та часу зйомки, місця події тощо. А отже, якщо брати базовий обов’язок особи, яка хоче долучити відео доказ, то їй слід звернути увагу саме на фіксацію у відео дати, часу та місця такої зйомки. Також, слід звернути увагу, що ст. 307 Цивільного кодексу України, передбачено, що: «Фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле – чи відеоплівку лише за її згодою». А отже, при отиманні відео доказу, суд має встановити, чи було отримано відповідну зйомку, з погодження особи, яку знімали.

Нажаль, але законодавець надає відеозапису статусу окремого доказу, лише в справах щодо забезпечення безпеки дорожнього руху. Проблематика полягає у тому, що на сьогодні такий доказ, як відеозапис, не має статусу окремого джерела доказу в процесуальному законодавстві України, що ускладнює процедуру поводження з ним учасниками судового та позаcудового провадження. У зв’язку з цим необхідно доповнити чинне процесуальне законодавство нормою, що фактичні дані встановлюються також аудіо- і відеозаписом, закріпивши в окремій статті порядок поводження з цим видом доказу.

Оставить отзыв

Leave a feedback

Залишити відгук