Українці в ЄС після 2027 року: що зміниться у правилах тимчасового захисту.

Останніми тижнями тема майбутнього українців у країнах Європейського Союзу знову опинилася в центрі уваги. Причиною стали обговорення на рівні Європейської комісії та держав-членів ЄС щодо подальшої долі механізму тимчасового захисту, який сьогодні залишається головною правовою підставою перебування мільйонів українців за кордоном.

У медіа активно поширюються повідомлення про можливе обмеження доступу до тимчасового захисту для окремих категорій громадян, насамперед чоловіків призовного віку. Через це багато українців почали ставити закономірні питання: чи буде продовжений захист після березня 2027 року, чи можуть змусити повернутися додому, та наскільки реальними є загрози для тих, хто вже перебуває в країнах ЄС.

Спробуємо розібратися, що відбувається насправді, які сценарії сьогодні обговорюються в Брюсселі та чого варто очікувати найближчим часом.

Як працює тимчасовий захист для українців?

4 березня 2022 року, через кілька днів після початку повномасштабного вторгнення Росії, Європейський Союз вперше в історії активував Директиву про тимчасовий захист[1;2]. Це стало безпрецедентним рішенням, яке дозволило мільйонам українців швидко отримати легальний статус перебування без проходження складних процедур надання притулку[3].

Статус тимчасового захисту надає право на проживання, працевлаштування, доступ до медичної допомоги, освіти, соціального забезпечення та інших базових гарантій. Саме завдяки цьому механізму держави Європейського Союзу змогли оперативно прийняти людей, які були змушені залишити Україну через війну. Станом на кінець 2025 року, за даними Євростату, тимчасовий захист у країнах ЄС мали близько 4,35 мільйона громадян України[4].

Найбільше українців проживає у:

• Німеччині — майже 29% від загальної кількості;

• Польщі — понад 22%;

• Чехії — близько 9%.

При цьому жінки становлять приблизно 40% усіх отримувачів захисту, діти — 31%, а чоловіки — близько 29%.

Ці цифри демонструють масштаб питання, яке сьогодні стоїть перед Європейським Союзом.

Чому питання знову стало актуальним?

Від самого початку механізм тимчасового захисту розглядався як винятковий та тимчасовий інструмент реагування на гуманітарну кризу. Саме слово «тимчасовий» закладене в його назві.

У 2022 році більшість українців розраховували повернутися додому після завершення активної фази війни. За соціологічними дослідженнями, тоді близько 75% українців за кордоном заявляли про намір повернутися в Україну[5]. Проте війна триває вже четвертий рік. Люди адаптувалися до життя за кордоном, інтегрувалися в європейські суспільства, знайшли роботу, відкрили власний бізнес, придбали житло або уклали довгострокові договори оренди.

За даними Центру економічної стратегії, сьогодні лише близько 43% українців за кордоном розглядають можливість повернення до України, а близько 17% прямо заявляють, що не планують повертатися взагалі. Для Європейського Союзу це означає, що питання вже давно вийшло за межі короткострокової гуманітарної допомоги. Йдеться про мільйони людей, які фактично стали частиною економічного та соціального життя багатьох європейських держав.

Чому ЄС не готовий завершити дію захисту?

Ще у 2025 році в Брюсселі переважала думка, що продовження тимчасового захисту до березня 2027 року стане останнім[6]. Після цього українці мали б перейти на інші види дозволів на проживання — трудові, студентські, сімейні чи інші національні статуси. Однак реалізувати цей план виявилося значно складніше, ніж очікувалося. По-перше, війна не завершилася. По-друге, країни ЄС не встигли створити ефективні механізми масового переходу мільйонів людей на інші форми легального перебування[7]. По-третє, існує серйозний ризик перевантаження міграційних систем держав-членів.

У разі припинення дії тимчасового захисту значна кількість українців могла б подати заяви на отримання притулку за загальною процедурою. Для багатьох країн це означало б колосальне навантаження на міграційні служби, суди та соціальні системи[8]. Саме тому сьогодні серед держав-членів ЄС фактично сформувався консенсус щодо необхідності продовження захисту.

Дискусія точиться вже не навколо питання «чи продовжувати», а навколо питання «як саме продовжувати».

Що відомо про можливе продовження до 2028 року?

4 червня 2026 року під час засідання Ради ЄС з внутрішніх справ у Люксембурзі міністри обговорювали майбутній правовий статус українців після завершення чинного терміну дії захисту[9].

Єврокомісар з питань внутрішніх справ та міграції Магнус Бруннер прямо заявив, що держави-члени підтримують продовження механізму. Фактично зараз розглядається варіант подовження дії тимчасового захисту до березня 2028 року. Остаточну законодавчу пропозицію Європейська комісія має представити найближчими тижнями, а остаточне рішення очікується влітку або восени 2026 року.

Чому виникла тема чоловіків призовного віку?

Саме це питання викликало найбільший суспільний резонанс. Деякі країни ЄС запропонували переглянути підхід до надання тимчасового захисту чоловікам призовного віку, особливо тим, хто залишив територію України з порушенням вимог українського законодавства.

Аргументація прихильників такого підходу полягає в тому, що тимчасовий захист має надаватися особам, які рятуються від війни, а не тим, хто ухиляється від виконання військового обов’язку. Водночас навіть у самому Євросоюзі визнають, що реалізація такого рішення буде надзвичайно складною.

Постає питання перевірки законності виїзду кожної особи, оцінки індивідуальних обставин та дотримання принципів недискримінації. Крім того, європейське законодавство традиційно дуже чутливо ставиться до питань рівності та прав людини.

Саме тому автоматичне виключення всіх чоловіків певного віку з механізму захисту може викликати серйозні юридичні суперечки.

Що важливо знати тим, хто вже перебуває в ЄС?

На мою думку, саме тут варто зберігати спокій. На сьогодні жодних рішень про припинення статусу для українців, які вже користуються тимчасовим захистом, немає. Крім того, більшість європейських дипломатів прямо зазначають, що навіть у разі зміни правил нові обмеження можуть стосуватися насамперед майбутніх заявників, а не тих, хто вже отримав відповідний статус.

Також важливо розуміти, що в ЄС не існує механізму масового автоматичного повернення українців до України. Тому заяви про можливі депортації або примусове виселення сьогодні виглядають радше політичними спекуляціями, ніж реалістичним сценарієм.

Підсумки та думки.

На моє переконання, найбільш імовірним сценарієм є продовження тимчасового захисту щонайменше до березня 2028 року[10]. Європейський Союз сьогодні не має ані політичної волі, ані практичних інструментів для припинення захисту понад чотирьох мільйонів українців.

Так, окремі умови можуть бути переглянуті. Можуть з’явитися додаткові критерії для нових заявників або певні перевірки законності виїзду з України. Проте наразі немає підстав говорити про масове скасування статусів, депортації чи примусове повернення людей.

Навпаки, всі останні дискусії свідчать про те, що Європейський Союз шукає спосіб зберегти систему захисту, одночасно адаптувавши її до нових реалій затяжної війни.

Тому головна порада сьогодні — не піддаватися панічним настроям і чекати офіційних рішень Європейської комісії. Юридична практика показує, що між політичними дискусіями та остаточними нормативними актами часто існує суттєва різниця. А отже, до моменту ухвалення конкретних рішень говорити про радикальні зміни для українців у Європі є передчасно.

1. Council Directive 2001/55/EC of 20 July 2001 on minimum standards for giving temporary protection in the event of a mass influx of displaced persons — Директива Ради ЄС про тимчасовий захист переміщених осіб, яка стала правовою основою для надання захисту українцям після початку повномасштабної війни. (Електронний ресурс) // сайт EUR-Lex. – Режим доступу: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX:32001L0055
2. Council Implementing Decision (EU) 2022/382 of 4 March 2022 establishing the existence of a mass influx of displaced persons from Ukraine — Рішення Ради ЄС про активацію механізму тимчасового захисту для осіб, які залишили Україну внаслідок російської агресії. (Електронний ресурс) // сайт EUR-Lex. – Режим доступу: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX:32022D0382
3. Temporary protection for people fleeing Russia’s war of aggression against Ukraine — офіційна інформація Європейської Комісії щодо функціонування механізму тимчасового захисту для громадян України. (Електронний ресурс) // сайт European Commission. – Режим доступу: https://home-affairs.ec.europa.eu/policies/migration-and-asylum/common-european-asylum-system/temporary-protection_en
4. Temporary protection for persons fleeing Ukraine – monthly statistics — офіційна статистика Євростату щодо кількості українців, які отримали тимчасовий захист у країнах ЄС. (Електронний ресурс) // сайт Eurostat. – Режим доступу: https://ec.europa.eu/eurostat/statistics-explained/index.php?title=Temporary_protection_for_persons_fleeing_Ukraine
5. Українські біженці та мігранти: настрої, адаптація та наміри щодо повернення — аналітичне дослідження щодо перебування українців за кордоном під час війни. (Електронний ресурс) // сайт Центру економічної стратегії. – Режим доступу: https://ces.org.ua/refugees-from-ukraine-ukr
6. Council of the European Union extends temporary protection for displaced persons from Ukraine until March 2027 — рішення Ради ЄС про продовження тимчасового захисту для українців до 4 березня 2027 року. (Електронний ресурс) // сайт Council of the European Union. – Режим доступу: https://www.consilium.europa.eu/en/press/press-releases/
7. Тимчасовий захист українців у ЄС після 2027 року: можливі сценарії та обмеження для чоловіків призовного віку — аналітичний матеріал щодо обговорюваних змін у механізмі тимчасового захисту. (Електронний ресурс) // сайт Європейська правда. – Режим доступу: https://www.eurointegration.com.ua/articles/2026/06/4/7238988/
8. Future legal status of displaced persons from Ukraine after temporary protection — робочі документи та дискусії держав-членів ЄС щодо майбутнього правового статусу українців після завершення чинної дії Директиви про тимчасовий захист. (Електронний ресурс) // сайт Council of the European Union. – Режим доступу: https://www.consilium.europa.eu  
9. Рада ЄС обговорила майбутнє тимчасового захисту для українців після 2027 року — матеріали щодо засідання Ради ЄС з внутрішніх справ від 4 червня 2026 року та заяв єврокомісара Магнуса Бруннера. (Електронний ресурс) // сайт Європейська правда. – Режим доступу: https://www.eurointegration.com.ua/news/2026/06/4/7239049/    
10. Magnus Brunner on the future of temporary protection for Ukrainians in the European Union — офіційні заяви єврокомісара з питань внутрішніх справ та міграції щодо перспектив продовження тимчасового захисту після 2027 року. (Електронний ресурс) // офіційний акаунт Європейської Комісії в мережі X. – Режим доступу: https://x.com