В «Юридической Газете» от 3 июля 2018 года вышла статья адвоката и основателя ООО «Инколанс» Драчевской Ольги Александровны .

Захист інтелектуальної власності — міф чи реалії українського суспільства.

Реформа інтелектуальної власності, одне з привілейованих завдань керівництва України. Враховуючи величезну кількість контенту, який доступний в різних форматах, обіг програмного забезпечення, інформаційні технології і світову глобалізацію — захист прав інтелектуальної власності повинен стати ключовим питанням ефективного функціонування цивілізованої країни.

Стаття 54 Конституції України гарантує громадянам свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості, захист інтелектуальної власності, їх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв’язку з різними видами інтелектуальної діяльності. Кожен громадянин має право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності, ніхто не може використовувати або поширювати їх без його згоди, за виключеннями, встановленими законом.

Стаття 432 Цивільного кодексу України гарантує кожному громадянину право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності відповідно до статті 16 діючого Кодексу.

Згідно статистиці за 2016 рік, апеляційними судами було розглянуто 101 справу щодо спорів у сфері інтелектуальної власності. З 68 суперечок по авторському праву —  44 залишили без змін,  21 рішення було скасовано і 3 рішення змінені. У 2016 році ВССУ в касаційному порядку переглянув 11 рішень в цивільних справах щодо спорів у сфері інтелектуальної власності, що складає всього 0,2 % від загальної кількості переглянутих рішень в цивільних справах позовного провадження [1].

Виходячи з наведених цифр вбачаеться, що дуже мала кількість авторів звертається до суду для захисту своїх прав. Це відбувається у зв’язку з  не знанням авторів своїх прав і процедури їх захисту.

Одна з умов поставлених Україні, нашими європейськими партнерами у зв’язку з підписанням Угоди про Асоціацію між Україною і Європейським Союзом, Європейською спільнотою в атомній енергії  їх державами-членами [2], було  реформування і модернізація системи захисту прав інтелектуальної власності, перегляд усіх стандартів, які належать до інтелектуальної власності  і наближення її до стандартів Європейського Союзу.

У найкоротші терміни Україні необхідно вирішити питання з інтернет піратством, колективним  управління (тобто авторське і суміжне право) і легалізацією безпосередньо програмного забезпечення.

У боротьбі з інтернет піратством Україна істотно просунулася вперед, ухваливши Закон № 1977 — VIII від 23.03.2017 «Про державну підтримку кінематографії» в якому регулюється механізм боротьби з такого роду діями.

У колективному управлінні Україна помалу зрушила з місця ратифікувавши законопроект про внесення змін до Закону України » Про поширення  екземплярів аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних» від 15 травня 2018 року, згідно якого передбачається більш суворий контроль щодо захисту авторського права. Закон чітко регламентує структуру діяльності організацій колективного управління, з щорічною публічною  звітності.

Також поставлене завдання створити спеціальну раду з інтелектуальної власності, до якої увійдуть представники від всіх міністерств, і правоохоронних органів.  Це необхідно, щоб зрозуміти як працюють внутрішні механізми. Слід налагодити  зв’язок з суб’єктами інтелектуальної власності, які  у разі порушень своїх прав плідно співпрацювали б з  кіберполіціею. Кіберполіція в Україні тільки розвивається як орган, і звичайно на цьому етапі не може повністю відстежувати весь контент.

Сама концепція реформування інтелектуальної власності була затверджена  в 2016 році урядом України. Паралельно був запущений процес реформування судової влади, зі створенням спеціалізованого суду. Президент України Петро Порошенко розпорядився створити Вищий суд з питань інтелектуальної власності. Указ №299/2017 від 29.09.2017 р.

В той же час створення таких судів приведе до ряду технічних проблем, починаючи від обрання моделі системи спеціалізованих судів і закінчуючи законодавством, яке регулюватиме їх діяльність. Проте ці процеси є логічними і закономірними, а тому для їх подолання потрібна злагоджена робота вчених і практикуючих юристів.

Парламенту і уряду необхідно об’єднати свої зусилля для підготовки законодавства, прийняття та імплементація нормативно правових актів, які були передбачені Угодою про Асоціацію. Успішним етапом стало реформування державної системи органів у сфері інтелектуальної власності. Повним ходом йде робота у напрямі підготовки законодавчих актів, поетапне створення Вищого суду з питань інтелектуальної власності.

Захист прав інтелектуальної власності, повинен отримати законодавчу підтримку і стати одним з пріоритетних напрямів розвитку України.

Список літератури

 1.Аналіз судової статистики 2016р. (Електронний ресурс)//Сайт ВССУ.- Режим доступу://http://sc.gov.ua/ua/sudova statistika.html

2.Угоди про Асоціацію між Україною і Європейським Союзом, Європейською спільнотою в атомній енергії  їх державами-членами, ратифікований 30.11.2015//ОВУ.-2014.-№75.Том.1.