Латання дірок державного бюджету підвищенням акцизу та податків . Коментар Драчевської Ольги.  Газета « Закон і Бізнес».

Акцизний податок формує значну частину доходів зведеного бюджету України, проте значна кількість неякісних підакцизних товарів на вітчизняному ринку та часті випадки контрабандного ввезення зазначених товарів в Україну свідчать про недостатній рівень державного (в тому числі і податкового) регулювання вітчизняного ринку зазначеної продукції.

За підрахунками експертів, підвищення акцизів на сигарети додатково мають принести в 2018 році більше 10 млрд. грн. бюджетних надходжень. Але, на цьому заході, експертами було визнано, що різке підвищення ставок позначилося на обсягах споживання. Стало видно, що 40% підвищення акцизів не призвело до пропорційного зростання надходжень до бюджету. За підрахунками експертів, з чим погодилися й представники влади, приблизно 65% ринку алкогольних напоїв перейшло у тінь. Нелегальний ринок – це як втрати бюджетних надходжень, так і збитки бізнесу, і зростання організованої злочинності.

Також був розглянутий  проект Закону №9188-1 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо фіскального механізму запобігання реалізації підакцизних товарів нижче суми податків». Даний проект є альтернативним, але згідно його прийняття за основу, даний Закон забезпечить нарахування акцизного податку за адвалорною ставкою, та буде стягуватися на території України із 99% тютюнових виробів (тоді як за умовами основного законопроекту така частка становитиме не більше 45%). Саме цей виважений крок має призвести до детінізації ринку тютюнових виробів.

Разом з тим, сторони визнали, що подальше зростання акцизного податку, без запровадження дієвих механізмів контролю за виробництвом та реалізацією відповідної продукції, призведе до бюджетних втрат та все більшої тінізації цього напрямку.

Також були розглянуті питання проблеми функціонування системи блокування ПН/РК.

Минуло вже більше року, з дати введення даної системи, але проблема з підходами визначення ризикових операцій все ще є, адже алгоритм блокування все ще має досить багато прогалин. Разом з тим, ані Мінфін, ані Державна фіскальна служба, поки не мають чіткого бачення, як саме вийти з даної ситуації. Бізнес і далі втрачає час, власні кошти та інші ресурси для того, щоб переконати державні органи в відкритості власних операцій. Залишається відкритим питання щодо відкритості державних органів, особливо, під час деблокування ПН, оскільки визначена відповідно до закону комісія, яка має розглядати скарги на блокування ПН протягом 10 днів, з дня отримання скарги, просто не встигає здійснювати свої повноваження, підставами є не тільки брак часу, але й людський ресурс. На нашу думку, даний механізм досить легко може призвести до зловживання посадовими органами, своїх повноважень. І лише зменшення людського фактору на визнання ризиковості тієї чи іншої події, запровадження всім зрозумілих алгоритмів, на які слід звернути увагу бізнесу, може вирішити цю, вкрай болючу для бізнесу систему.