Юридическая компания

9:00 - 18:00

Работаем с Пн по Пт

+380970792155

Facebook

Instagram

YouTube

 

Українські порти одні з найдорожчих в чорноморському басейні.

Юридическая компания Incolanse > Новости  > Українські порти одні з найдорожчих в чорноморському басейні.

Українські порти одні з найдорожчих в чорноморському басейні.

Incolanse LTD ООО «Инколанс» ТОВ «Інколанс»

Україна володіє потужним портовим потенціалом який включає в себе тринадцять державних морських портів. Для управління державним майном в морських портах країни та його ефективним використання, створенням механізмів для залучення інвестицій у портову інфраструктуру її розвитку і стабільної роботи бізнесу, підтримки паспортних глибин акваторій портів, безпеки мореплавства у 2013 році була створена Адміністрація морських портів України (АМПУ). Підприємство –є одним з найбільших державних підприємств морської галузі. АМПУ входить до сфери управління Міністерства інфраструктури України.
За підсумками 2018 року морські порти України перевалили майже 2,6 млн. тонн вантажів. Основний вантажопотік складає : аграрна продукція, руда, металопродукція та контейнерні перевезення. В розрізі
вантажообороту левову долю займає експорт, за ним по об’єму — імпорт і тільки після – транзитні перевезення.
Перше місце за обсягами перевалки зайняли аграрні вантажі. У 2018 року морські порти України перевалили майже 52 млн тонн зернових, кукурудзи, гороху та іншої сільськогосподарської продукції. На другому місці — руда — понад 28 млн тонн. На третьому — металопродукція — понад 18 млн тонн.
Лідерами за обсягом перевалки вантажів в 2018 році стали порти: Південний — 42,7 млн ​​тонн., Миколаїв — 29,2 млн тонн, Одеса — 21,7 млн ​​тонн, Чорноморськ — 21,5 млн тонн, Маріуполь — 5,9 млн тонн.
Позитивна динаміка спостерігається в кількості судно проходів і обсязі перевезень основних видів вантажів по річці Дніпро. Загальна кількість рейсів в 2018 році склала 16390 та понад 10 млн тонн вантажів було перевезено.
Кількість перевезених пасажирів, як всередині України, так і по іноземних напрямках поступово зростає та склало понад 515 тисяч чоловік у 2018 році.
До 2038 року Україна має на меті реалізацію інновацій в морських портах. Сукупна вартість проектів становить майже 35 млрд грн. Кількість додатково створених робочих місць до 5 тыс.
Також міністерством інфраструктури було розроблено проект закону «Про мультимодальні перевезення»( один оператор відповідає за перевезення вантажів двома і більше видами транспорту).
Однак залишається ще занадто багато невирішених питань у портовій діяльності України.
Серед найбільш болючих необхідно виділити:
1) втрачений транзитний потенціал, нестабільна економічна ситуація в країні (збройний конфлікт на сході, анексія Криму та розрив зв’язків з Росією);
2) застаріла та недосконала правова база (не прийнятий закон про концесії № 8125 який міг би спростити процедуру залучення нових інвесторів та поліпшити умови роботи вже існуючих. Не прийнята законодавча модель роботи портів «ленд-лорд » яка полягає в тому , що портова адміністрація займається землевідведенням та генеральним планом розвитку порту, а стивідорну діяльність здійснюють приватні компанії.);
3) висока бюрократизація узгодження проектів, корупція, брак кваліфікованих кадрів в портах ;
4) недостатньо розвинута наземна інфраструктура ( залізничні та автомобільні під’їзди не справляються з вантажопотоком);
5) занадто високі портові збори (на сьогоднішній день українські порти є одними з найдорожчих в чорноморському басейні. І навіть те, що з початку 2018 року збори в українських портах (окрім дунайських) були зменшені на 20%, не принесли суттєвих змін у вирішенні проблеми з привабливістю перевалки вантажів в українських портах.);
6) недостане фінансування дно поглиблюючих робіт, модернізації та будівництва причального фронту ( великі судна не можуть зайти в акваторію порту та завантажитись в повному обсязі);
7) застарілий технічний парк для перевалки вантажів ( старі портові крани, навантажувачі, технічний флот і тд., призводять до повільного навантаження/розвантаження суден. Що в свою чергу тягне за собою додаткові витрати щодо зберігання вантажу на терміналі, простою судна, демереджу (плата за використання контейнерного обладнання понад норму));
8) брак інвестицій (з 1 січня 2018 року з 75% до 50% було знижено норму відрахування чистого прибутку портів у держбюджет, тобто порти зможуть більше коштів направляти на розвиток та оновлення інфраструктури).
Роблячи підсумки, слід зазначити , що для швидкого та ефективного розвитку морських портів необхідно комплексно вирішити всі вищеперераховані проблеми. Чітко окреслити план дій та систематично рухатися в напрямку його реалізації . Необхідно надалі нарощувати свій портовий потенціал, розвивати портову діяльність,шукати нові логістичні маршрути та розвивати їх.

Оставить отзыв

Leave a feedback

Залишити відгук