Юридична компанія

9:00 - 18:00

Працюємо з Пн по Пт

+380970792155

Facebook

Instagram

YouTube

Бюро економічної безпеки України: від теорії – до практики.

Бюро економічної безпеки

Бюро економічної безпеки України: від теорії – до практики.

Ще на початку року Парламент прийняв ЗУ «Про Бюро економічної безпеки України» – 1150-IX. Після довготривалих кадрових та законодавчих процесів, необхідних для запуску Бюро економічної безпеки(далі за текстом – «БЕБ», «Бюро»), 24.11.2021р. Уряд врешті видав розпорядження про початок роботи Бюро.

Слід почати з того, що з появою БЕБ, фактично було ліквідовано  податкову міліцію. Саме цей орган став уособленням такого гучного явища як «маски-шоу» та тиску на бізнес. Недосконале законодавство, корупційні скандали, подекуди відверте свавілля уповноважених осіб податкової міліції та штучна паралізація роботи комерційних структур – знищили кредит довіри з боку суспільства, та як наслідок – повна ліквідація органу та створення нового Бюро.

Думки експертів щодо повноважень та функцій БЕБ розділились. Одні вважають, що Бюро – це таж сама податкова міліція, тільки під новою вивіскою, що це черговий каральний орган, інші вважають, що створення БЕБ – замилювання ока для європейських партнерів, адже на як найшвидшому запуску Бюро наполягали у МВФ. Нагадаю, що у жовтні Рада директорів МВФ схвалила надання Україні другого траншу за програмою stand-by. Серед умов позики був обов’язковий пункт про запуск Бюро.

Враховуючи великий скептицизм у суспільстві, пропоную детально проаналізувати чим же все-таки займатиметься БЕБ та які його функції. Отже, Бюро економічної безпеки – є центральним органом виконавчої влади, на який покладаються завдання щодо протидії правопорушенням, які посягають на функціонування економіки держави. По суті, БЕБ позбавить силові органи повноважень щодо розслідування економічних злочинів. Варто зазначити, що 25.11.2021 р. набрав чинності ЗУ № 1888-IX, який зробив БЕБ суб’єктом, що розслідує кримінальні провадження. Бюро перебрало на себе функції податкової міліції та функції з розслідування економічних злочинів, які були у СБУ, Нацполіції, ДБР. Автори ЗУ № 1150-IX неодноразово декларували , що головною особливістю Бюро є те, що воно виконуватиме аналітичну функцію, а не силову. На справді ж, це не зовсім так – служба матиме право на застосування фізичного впливу, спеціальних засобів та вогнепальної зброї. Тож у деяких аспектах своєї діяльності прослідковується схожість з тим же НАБУ. Тобто детективи здійснюватимуть як оперативно-розшукові, так і слідчі дії. Підтвердження цьому є й нещодавнє інтерв’ю Голови БЕБ, який зазначив, що співробітники Бюро працюватимуть під прикриттям та вербуватимуть агентів. По такому ж сценарію працює НАБУ.

Якщо проаналізувати статистику економічних злочинів в Україні, то лише одиничні справи вдалось довести до реальних обвинувальних вироків. Це в черговий раз підтверджує, що правоохоронні органи неефективно виконували свою роботу та побільшій мірі «тероризували» бізнес. На мою думку, те що було прибрано дублюючі функції під час розслідування відповідних злочинів СБУ, Нацполіцією та ДБР – є позитивним кроком, адже це дозволить зменшити корупційну складову в діяльності силових органів та повноцінно зосередитись одному, конкретному органу на протидії економічним злочинам в Україні.

Щодо процедурних дій, то детективи БЕБ будуть вносити заяви про економічні порушення з боку бізнесу, а органи прокуратури відкривати провадження в ЄРДР. Вертаючись до аналітичних функцій Бюро, очільник БЕБ зазначає, що після внесення відповідної заяви, інформацію має ще відпрацювати аналітик Бюро, і вже після його схвальної оцінки детектив перейде до активних слідчих дій.

Стратегічні та оперативні аналітичні відділи, обмінюючись інформацією між собою, будуть формувати великі об’єми даних, які допоможуть подолати прояви тіньової економіки. Це є своєрідним ноу-хау, адже в чинних правоохоронних органах такого ніколи не було. Окрім цього Україна підписала низку міжнародних угод про обмін фінансовою та податковою інформацією з іноземними країнами. Тобто БЕБ має співпрацювати з міжнародними організаціями для боротьби з міжнародною економічною злочинністю, а це контрабанда, відмивання коштів та кіберзлочинність. Закон про Бюро передбачає такі можливості. Вже з 2023 року планується запуск такого обміну.

У ст. 7, 8, 9, 10, 11 ЗУ 1150-IX , також прописаний цілий ряд повноважень БЕБ. Зокрема,  БЕБ зможе отримувати від банків інформацію, що містить банківську таємницю, в порядку та обсязі, визначених у Главі 10, Закону України «Про банки і банківську діяльність». Звертаю увагу, що Антимонопольний комітет України, Фонд державного майна України, органи державного фінансового контролю в Україні, а також інші держоргани  зобов’язані передавати БЕБ всю інформацію, яка може свідчити про вчинення економічних злочинів. На мій погляд спірною є норма стовно відповідальності посадових осіб БЕБ, адже у Законі 1150-IX, доволі розмито та нечітко прописана відповідальність за неправомірне розпорядження такої інформації.  Виникає ризик, що посадовці Бюро, під виглядом збору аналітичної інформації про економічні злочини, зможуть отримати необмежений доступ до закритої інформації, яка стосуватиметься як бізнесу, так і звичайних громадян.

Серед іншого цікавим є й те, що під час розгляду ЗУ № 1888-IX «Про внесення змін до адміністративного та кримінального законодавства щодо запровадження діяльності Бюро економічної безпеки України»  у другому читанні з нього було вилучено норму щодо відповідальності за шахрайство з ПДВ. Ця стаття передбачала кримінальну відповідальність за розкрадання або заволодіння бюджетними коштами шляхом отримання бюджетного відшкодування або подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування на підставі подання завідомо неправдивих відомостей, в тому числі в результаті використання завідомо підробленого документа. Для чого це було зроблено достеменно невідомо. Можу лише припустити, що з наявністю такої статті ККУ у нових провадженнях під прицілом БЕБ опинилися б представники великого бізнесу, які претендують на відшкодування ПДВ. Тож поки що боротьба з так званими «скрутками» відтерміновується .

А наразі в БЕБ проводяться конкурсні відбори працівників на вакантні посади. У складі БЕБ можуть працювати й колишні співробітники ДФС, але не більше ніж 30% від загальної кількості особового складу. Голову БЕБ призначатиме Кабінет Міністрів України. До речі, зовсім нещодавно Уряд визначив, що базуватиметься Бюро за адресою м. Київ, вул. Шолуденка, 31.

Підбиваючи підсумки, хочу зазначити, що ідея про створення єдиного державного органу, який буде відповідальним за боротьбу з економічними злочинами – це впевнений та рішучий крок до економічної безпеки України. Разом з тим, вважаю, що чинній редакції ЗУ «Про Бюро економічної безпеки України»  розмиті деякі поняття, а саме: відповідальність та повноваження посадових осіб БЕБ, звільнення та призначення голови Бюро, зміни до ККУ і т.д. Я вважаю, що високі показники ефективної роботи, кваліфіковані кадри та дотримання букви закону – сприятимуть встановленню довіри у суспільства і бізнесу до БЕБ.

Оставить отзыв

Leave a feedback

Залишити відгук