Доходи з OLX, Instagram та Telegram: нова модель оподаткування в Україні.
Доходи з OLX, Instagram та Telegram: нова модель оподаткування в Україні
Якщо ви продаєте речі через OLX, приймаєте замовлення в Instagram або заробляєте через Telegram — варто розуміти просту річ: держава вже готується бачити ці доходи автоматично. І мова не про точкові перевірки чи вибірковий контроль. Йдеться про системну зміну підходу, де інформація про доходи з цифрових платформ стане частиною загальної податкової картини.
Цифрова економіка в Україні давно вийшла за межі «сірої зони», хоча формально значна частина таких доходів досі залишалась поза ефективним контролем. Саме тому законодавчі зміни у цій сфері — це не просто нові правила оподаткування, а елемент глибшої трансформації: переходу до прозорої моделі, яка вже діє в країнах ЄС [1],[2].
Продажі через маркетплейси, надання послуг у соціальних мережах, фриланс і гіг-економіка стали масовим явищем. Водночас держава тривалий час фактично не мала ефективного інструменту обліку таких доходів. Прийнятий у першому читанні законопроєкт №15111-д має на меті змінити цю ситуацію системно[3].
Документ пропонує не просто нові податкові правила, а формує принципово іншу модель — із міжнародним автоматичним обміном інформацією, новою роллю цифрових платформ і суттєвим спрощенням адміністрування для фізичних осіб.
Ключова ідея законопроєкту — запровадження автоматичного обміну податковою інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи. Україна фактично імплементує стандарти ОЕСР та підходи, закріплені в європейській директиві DAC7. Це означає, що дані про доходи користувачів будуть системно збиратись, аналізуватись і за потреби передаватись між податковими органами різних країн.
Важливо, що мова йде не лише про українські сервіси. Під регулювання підпадають як локальні платформи, так і міжнародні — сервіси перевезень, доставки, оренди, онлайн-продажів. Фактично формується єдина цифрова екосистема, де доходи стають прозорими незалежно від того, через яку платформу вони отримані.
Окремий блок змін стосується ролі самих платформ. Законопроєкт передбачає, що оператори цифрових платформ стають податковими агентами. Це означає, що саме вони будуть зобов’язані ідентифікувати користувачів, збирати інформацію про їх доходи та передавати її до податкових органів. У певних випадках саме платформа забезпечуватиме і сплату податку.
Для користувачів це означає суттєву зміну правил гри. Частина податкових зобов’язань фактично переноситься з фізичної особи на платформу. З одного боку, це спрощує адміністрування і наближає систему до європейських стандартів. З іншого — значно зменшує можливості для неформальної діяльності.
Разом із тим законопроєкт містить і низку важливих пом’якшень. Зокрема, встановлюється неоподатковуваний поріг для продажу товарів — до 2 000 євро на рік. Це означає, що разові продажі особистих речей не створюють податкових зобов’язань і не підпадають під контроль.
Крім того, вводиться спеціальний режим оподаткування — ставка 5% замість стандартних 18% ПДФО[4]. Цей режим доступний для фізичних осіб без найманих працівників, які працюють у межах визначеного доходу та не здійснюють операцій із підакцизними товарами. У більшості випадків також скасовується обов’язок подання декларації — розрахунок податку здійснюватиметься автоматично на основі даних платформ.
Важливим є і те, що доопрацьована версія законопроєкту стала значно більш збалансованою. З неї виключено обов’язок відкриття спеціальних рахунків і положення щодо розкриття банківської таємниці. Це суттєво знижує рівень напруги серед користувачів і бізнесу.
Окремо варто відзначити усунення ризику перекваліфікації відносин між платформою і виконавцем у трудові. Для гіг-економіки це принципове питання, оскільки дозволяє зберегти гнучкість моделей співпраці.
Водночас певні питання залишаються відкритими. Зокрема, потребує уточнення визначення статусу підзвітного продавця, а також критерії, за якими особа підпадає під новий режим. Не менш важливими є і технічні аспекти реалізації обміну інформацією, особливо з урахуванням участі іноземних платформ.
Окремої уваги заслуговує практика держав-членів Європейського Союзу, оскільки саме на цих підходах базується запропонована модель. У країнах ЄС імплементація положень директиви DAC7 вже призвела до суттєвих змін у підходах до оподаткування цифрових доходів.
Ключова особливість європейської моделі полягає не стільки у жорсткості контролю, скільки у його передбачуваності. Користувачі платформ заздалегідь розуміють, що їх доходи фіксуються і можуть бути перевірені. При цьому значний акцент робиться на інформуванні платників: вони отримують повідомлення про обсяг переданої інформації та можливі податкові наслідки.
Ще один важливий аспект — баланс між контролем і захистом. У багатьох країнах діють механізми, які не допускають надмірного втручання та гарантують базовий рівень фінансової безпеки особи. Це формує довіру до системи і підвищує рівень добровільного декларування доходів.
Разом із тим європейський досвід показує, що на старті подібні реформи супроводжуються труднощами. Йдеться про технічну реалізацію, навантаження на платформи та адаптацію малого бізнесу. Частина користувачів сприймає такі зміни як обмеження, однак у середньостроковій перспективі вони призводять до більш рівних умов конкуренції та детінізації ринку.
З моєї точки зору, ці зміни є логічними і певною мірою неминучими. Україна рухається у напрямку європейської інтеграції, і прозорість доходів — одна з базових умов цього процесу. Водночас ключовим викликом залишатиметься не зміст закону, а якість його практичного впровадження.
Для бізнесу і самозайнятих осіб вже зараз важливо перейти від реактивної моделі до проактивної. Практично це означає: структурувати доходи, вести облік операцій, оцінити доцільність роботи у статусі ФОП та розмежовувати особисті і бізнес-фінанси. Також варто враховувати, що податкова інформація поступово стає автоматизованою, і будь-які розбіжності між фактичними доходами і задекларованими будуть більш помітними.
Для платформ виклики ще складніші — від необхідності реєстрації до побудови систем ідентифікації користувачів і звітності. Це вимагатиме як технічних, так і організаційних змін.
Очікується, що основні положення почнуть діяти з 2027 року, а фактичне оподаткування — з 2028 року за результатами звітного періоду[5]. Це створює певний час для адаптації, але не скасовує необхідності готуватись вже зараз.
У підсумку варто чітко розуміти: ці зміни — не про «нові податки», а про нову реальність. Реальність, у якій доходи з цифрових платформ стають прозорими, а можливість їх ігнорувати — поступово зникає.
Тому ключове питання вже не в тому, чи варто декларувати такі доходи, а в тому, наскільки швидко кожен адаптується до нових правил. Виграють ті, хто почне діяти на випередження: структурує свою діяльність, оцінить податкове навантаження і працюватиме в зрозумілому правовому полі. У цифровій економіці 2026–2027 років головна зміна звучить просто: не система стала жорсткішою — вона стала видимою. І саме це визначатиме правила гри найближчими роками.
- Модельні правила ОЕСР щодо звітності операторів цифрових платформ (OECD Model Rules for Reporting by Platform Operators) (Електронний ресурс) // офіційний сайт OECD. – Режим доступу: https://www.oecd.org/tax/exchange-of-tax-information/model-rules-for-reporting-by-platform-operators.htm
- Директива Ради (ЄС) 2021/514 від 22 березня 2021 року про внесення змін до Директиви 2011/16/ЄС щодо адміністративної співпраці у сфері оподаткування (DAC7) (Електронний ресурс) // EUR-Lex. – Режим доступу: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX%3A32021L0514
- Проєкт Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, та оподаткування таких доходів» №15111-д (Електронний ресурс) // сайт Верховної Ради України. – Режим доступу: https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/69816
- Податковий кодекс України (Електронний ресурс) // сайт Верховної Ради України. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text
- Повідомлення Міністерства фінансів України щодо впровадження міжнародного обміну інформацією та оподаткування цифрових платформ (Електронний ресурс) // офіційний сайт Міністерства фінансів України. – Режим доступу: https://mof.gov.ua/uk/dac7-442