ЗМІНИ ДЛЯ БІЗНЕСУ У 2021.

ЗМІНИ ДЛЯ БІЗНЕСУ У 2021.

Юридичні компанії мали оперативно пристосуватись до нових умов взаємодії з клієнтами та діджеталізувати ведення своєї діяльності. В Юридичній компанії «Інколанс» ми все це змогли швидко реалізувати, переорієнтувавши нашу роботу, ми отримали  бажаний результат. Наша команда юристів дистанційно продовжувала роботу, паралельно підвищуючи свою кваліфікацію на онлайн лекціях, семінарах та вебінарах. Фактично ми були на зв’язку з клієнтами 24/7. Як результат, мне не тільки не втратили жодного клієнта у ці складні часи, а й змогли залучити нових. Наша робота не залишилась не поміченою, і мені дуже приємно, що професійна спільнота номінувала мене на премію «Лідер України» за досягнення лідерських позицій в управлінні підприємством та вагомий внесок у суспільно-економічний розвиток України, я також за відзнаку ІІ Національної премії «Найкраща українка в професії 2020», усе це мотивує та надихає на досягнення нових результатів.

Ольга Олександрівна, розкажіть будь ласка, з якими питаннями та проблемами звертались у цьому році клієнти Юридичної Компанії «Інколанс»?

Мабуть ні для кого не буде таємницею, що найбільш популярним запитом серед клієнтів у 2020 році стали : встановлення форс-мажорних обставин по договорам, оформлення трудових відносин під час карантину, дистанційна та надомна робота, штрафи, перевірки та обмеження для бізнесу.

Хочу зупинитись більш детальніше на виникненні форс-мажору під час карантину, адже це питання й надалі є актуальним. На фоні другої хвили пандемії Covid-19, карантину вихідного дня, та анонсованого локдауну з 8 по 25 січня 2021 року[1], ситуація в економіці залишається нестабільною. Більш за всіх страждають ті сфери бізнесу, що так чи інакше пов’язані з виробництвом або наданням прямих послуг суспільству, наприклад: ресторани, кафе, ТРЦ  і т.д. Протягом року, Уряд вніс низку постанов, які встановлювали ряд обмеження для таких суб’єктів господарювання , з метою зменшення захворювань та для зупинки поширення вірусу.

Через це, одні компанії вимушені були закритись, інші втратили значні кошти. Як результат, договірні відносини переставали виконуватись, або ж виконувались з порушеннями умов. А тому , контрагенти вимушені були застосувати пункти договору, що передбачають виникнення форс-мажорних обставин. Нагадаю, що  Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України,спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 530-IX від 17.03.2020 були внесені зміни до частина другої статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» де зазначено, що «Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, і що, однією з таких обставин може бути  карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України[2].

Проте, передчуваючи Ваше наступне запитання, одразу хочу зазначити, що саме існування такої обставини як карантин, форс-мажором не є. Карантин може стати форс-мажорною обставиною лише у випадку, коли контрагент доведе, що саме через карантин стало неможливо виконувати умови договору. В Україні єдиним компетентним органом, що засвідчує форс-мажорні обставини – є Торгово-промислова палата України (ТПП) та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати. При роботі по форс мажорним обставинам, юристи Юридичної компанії «Інколанс» , спочатку допомагають клієнту знайти підстави для визнання правочину невиконаним в силу форс-мажору, та встановити переконливі причинно-наслідкові зв’язки між подією і підставою невиконання зобов’язання, і вже після формування всього пакету документів, наші клієнти звертаються з відповідною заявою до ТПП.

Ольга Олександрівна, а з якими труднощами зіткнувся юридичний бізнес у 2020 році?

На жаль, через карантинні заходи, які в нашій країні то посилюються, то послаблюються, юристам стало важче планувати ділові зустрічі, фахові заходи в офлайн режимі, що іноді доволі ускладнює процес роботи з клієнтами. Налагодити ефективну дистанційну роботу, завдання не просте. Як я зазначала на початку нашого інтерв’ю, Юридична компанія «Інколанс» доволі швидко пристосувалась до сьогоднішніх реалій, ми змогли організувати ефективний контроль за роботою, та завжди залишаємось на зв’язку з клієнтом.

Ще одним нюансом в роботі адвокатів стало те, що велика кількість судових розглядів встали на довготривалу паузу у зв’язку з Covid 19. На сьогоднішній день судова система продовжує працювати в умовах часткових обмежень. В деяких судах до приміщень суду допускають виключно учасників судових засідань у захисних масках та після обов’язкової термометрії, в деяких припинено ознайомлення з матеріалами судових справ, десь змінено графік роботи, все це в комплексі гальмує судовий процес.

Окрім обмежень щодо вільного доступу до судових засідань ,на час проведення в країні карантину, Парламент вніс зміни до деяких законодавчих актів, що стосуються сфери правосуддя(Закон № 530-IX від 17.03.2020). Відповідні зміни продовжили процесуальні строки в адміністративних, цивільних та господарських справах на час дії карантину. А також було впроваджено режим відео-конференції для учасників судового розгляду. В такому випадку, особа, що приймає участь у відео-конференції має підтвердити свою особистість за допомогою ЕЦП.  Я вважаю, що досвід з організації роботи судів в умовах карантину, набутий майже за рік, сприятиме розвитку судової системи та дасть старт для повноцінного запуску електронного судочинства в Україні.

Перш за все, це відтермінування введення РРО для підприємців до 2022 рік. Відповідний Законопроект № 4439-д був прийнятий зовсім нещодавно – 1 грудня[3]. Таким чином, обов’язкове введення РРО для ФОП II- IV групи єдиного податку – перенесли на 1 січня 2022 року. Парламентарі також скасували кешбек, прив’язку лімітів до мінімальної заробітної плати, внесли зміни до переліку ризикових груп, а також скасували значну кількості штрафів.

Хочу також звернути увагу, що з 10 грудня скасовано мораторій на планові перевірки бізнесу під час карантину. Такі зміни вніс Закон України від 04.12.2020 № 1071-IX[4]. Тобто, з 10 грудня інспектори з різних органів державного нагляду вже можуть завітати з плановими перевірками. Але таке скасування мораторію не поширюється на документальні та фактичні перевірки податківцями.

Також були розроблені антикризові програми підтримки людей та бізнесу на час карантинних обмежень. Наприклад все той же Закон № 1071-IX передбачає виплати для бізнесу – 8000 грн. одноразової допомоги, продовження ліцензій на 3 місяці суб’єктам господарювання на продаж алкоголю, та продовження дії документів дозвільного характеру на період карантину. А прийнятий президентський Закон № 1072-ІХ  передбачає низку податкових стимулів для громадян, малого й середнього бізнесу на період карантину[5]. Таким чином, депутати вирішили списати податковий борг платникам податків, якщо сукупний розмір боргу платника за всіма податками та зборами не перевищує 3060 грн. Не можу не відзначити ініціативу Президента, щодо звільнення Платників єдиного податку І групи від сплати даного податку за грудень поточного року та січень-травень наступного. Звертаю увагу, що до 29.12.2021, Законом  № 1072-ІХ  відстрочено погашення податкового боргу платників податків-фізичних осіб, зокрема самозайнятих осіб, що в загальній сумі не перевищує 6800 грн.

Торкнуться зміни у 2021 році й мінімальної зарплати.  З 5 тис. грн. до 6 тис. грн. «мінімалка» зросте уже з 1 січня. Разом з тим, Уряд переніс підвищення мінімальної зарплати до 6 500 грн з липня на грудень 2021 року, з метою знизити бюджетні видатки[6].

Підсумок.

Попри пандемію і карантин життя не стоїть на місці. Однозначно, якщо порівнювати сферу юридичних послуг,роботу адвокатів та юристів, то вона стала інакшою, ніж ще рік тому. В «Інколанс» ми завжди виважено аналізуємо ринок юридичних послуг, це дозволяє розставити пріоритетні напрями для нашої діяльності, та залишатись завжди у когорті найкращих практиків.

COVID-19 – це не вирок, а можливість поглянути на проблемні речі, у тому числі і у юриспруденції, під різними кутами. Це урок для всього суспільства, бо не зробивши висновки, наступний рік має всі шанси стати ще більш проблемним. Так це чи ні – покаже час.

 

1. Постанова КМУ від 09 грудня 2020 р. № 1236 Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (Електронний ресурс) //сайт Кабінету Міністрів України. – Режим доступу https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vstanovlennya-karantinu-ta-zaprovadzhennya-obmezhuvalnih-protiepidemichnih-zahodiv-1236-091220
2. 530-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) (Електронний ресурс) //сайт Верховної Ради України. – Режим доступу https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20#n38
3. Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій (Електронний ресурс) //сайт Верховної Ради України. – Режим доступу http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=70557
4. ЗАКОН УКРАЇНИ Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (Електронний ресурс) //сайт Верховної Ради України. – Режим доступу https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1071-20#Text
5. Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (Електронний ресурс) //сайт Верховної Ради України. – Режим доступу https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1072-IX#Text
6. Проект Закону про Державний бюджет України на 2021 рік (Електронний ресурс) //сайт Верховної Ради України. – Режим доступу https://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=69938