«КОЛЕКТОРИ В ЗАКОНІ», АБО ЯКІ ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ КОЛЕКТОРІВ ЗАКРІПИЛА ВЕРХОВНА РАДА.
«КОЛЕКТОРИ В ЗАКОНІ», АБО ЯКІ ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ КОЛЕКТОРІВ ЗАКРІПИЛА ВЕРХОВНА РАДА.
Мабуть, кожен українець стикався або ж чув про непоодинокі випадки, коли надавачі колекторських послуг вчиняли відвертий тиск на боржників. Чому так трапляється?
До цього часу в Україні не було окремого, чіткого закону, який би регулював колекторську діяльність. Колекторські компанії, відчуваючи свою безкарність, нехтуючи морально-етичними принципами, застосовували до боржників різні «специфічні» методи повернення боргу: спам нічних дзвінків, погрози, залякування та навіть фізичний вплив.
Щоб законодавчо врегулювати діяльність колекторів та покінчити з таким свавіллям, 19.03.2021 парламент прийняв Закон України №1349-IX «Про захист боржників при врегулюванні простроченої заборгованості» (введення в дію відбудеться 14.07.2021).
Тобто, якщо раніше регулювання колекторської сфери передбачалось деякими нормами ЦКУ, ГКУ, законів «Про банки і банківську діяльність», про ЖКП, «Про господарські товариства», то відтепер передбачено чіткі правила та вимоги до роботи колекторів.
На сьогоднішній день в Україні зареєстровано понад 200 колекторських організацій. Але хто ж буде їх контролювати? Враховуючи те, що з 01.07.2020 почав діяти Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг», який закріпив за Національним банком України здійснення нагляду за небанківськими фінсектором, то логічно, що відповідно до Закону №1349-IX основним органом контролю за колекторами буде НБУ.
До обов’язків Нацбанку додається введення публічного реєстру колекторських компаній. Протягом 3-х місяців з дня набрання чинності Законом НБУ має створити такий реєстр, у якому будуть зобов’язані зареєструватися всі колектори. Реєстр колекторських компаній – це система одержання, накопичення, зберігання, використання та поширення інформації про колекторські компанії. Регулятор матиме право перевіряти колекторські компанії, а також їх посадових осіб та засновників.
Отже, НБУ об’єднає в собі нормотворчу і контролюючу функцію. Регулятор самостійно визначатиме, за якими критеріями відносити фірму до числа колекторських, та самостійно стежитиме за виконанням цих критеріїв.
Щодо вже згаданих «специфічних» методів роботи колекторів – то Закон №1349-IX встановлює вичерпний перелік дозволених форм і способів взаємодії колекторів з боржниками, а також передбачає ряд вимог до етичної поведінки.
Разом з тим, колекторською діяльністю заборонять займатися особам з непогашеною судимістю за низкою статей, наприклад: кримінальні правопорушення проти громадської безпеки, кримінальні правопорушення проти власності, кримінальні правопорушення у сфері господарської діяльності, кримінальні правопорушення проти життя та здоров’я людей. Власником істотної участі колекторської компанії не можуть бути особи, які є резидентами держави, що здійснює збройну агресію проти України відповідно до ст. 1 ЗУ «Про оборону України», та особи, які зареєстровані за місцем проживання на тимчасово окупованих територіях України.
У разі недотримання встановлених Законом №1349-IX вимог щодо взаємодії із споживачами при врегулюванні простроченої заборгованості (вимог щодо етичної поведінки), для колекторської фірми передбачено штраф у розмірі 3–6 тис. НМДГ (51 тис. грн – 102 тис. грн). НБУ матиме право штрафувати таких порушників або виключати їх з реєстру.
Хочу звернути увагу, що і банки, і фінансові компанії ще під час підписання кредитного договору будуть зобов’язані попереджати клієнта про можливе залучення колектора в разі прострочення платежів. Причому інформація щодо залучення колекторської компанії має бути розміщена на офіційному веб-сайті кредитора. Кредитор також повідомляє НБУ про укладені з колекторами угоди. Що цікаво, кредитодавець або ж новий кредитор зобов’язаний достроково в односторонньому порядку розірвати договір з колекторською компанією, яка два та більше разів протягом року порушить вимоги щодо етичної поведінки.
До речі, новий Закон чітко відокремлює поняття «кредитодавець» та «новий кредитор», тобто легалізується передача або продаж боргу колекторській компанії. Отже, новий кредитор – особа, яка у встановленому законодавством порядку набула за цивільно-правовим договором або з інших підстав заміни кредитора у зобов’язанні право вимоги за договором про споживчий кредит або іншим договором передбаченими ч.2 ст.3 Закону «Про споживче кредитування».
При здійсненні діяльності колекторам забороняється контактувати з третіми особами таким чином, щоб їм ставав відомий факт заборгованості (окрім адвоката чи представника споживача). Забороняється стягнення колектором будь-яких додаткових сум, окрім передбачених угодою між кредитором та споживачем, чинним законодавством.
Наприклад, буде заборонено вводити людину в оману щодо розміру боргу, наслідків невиконання договору, дзвонити вночі та приховувати інформацію про номер контактного телефону. Будь-яке спілкування колектора з боржником буде здійснюватися під звукозапис, який повинен зберігатися три роки. Колектори не мають права також використовувати й ряд персональних даних боржника. Таким чином, передбачено відповідальність від штрафів – до виключення з реєстру колекторських компаній.
Підбиваючи підсумки, хочу зазначити, що прийнятий Закон №1349-IX «Про захист боржників при врегулюванні простроченої заборгованості» має всі шанси врегулювати значну частину проблемних питань щодо колекторської діяльності. До того ж, у суспільстві цього вже давно зачекались, адже колектори дуже часто некоректно поводять себе з боржниками. На мою думку, законодавчі новації дають НБУ широкі повноваження щодо захисту прав споживачів фінансових послуг, але головне – вміло ними скористуватися. Зокрема, можливість регулятора накладати штрафні санкції або виключати порушників з реєстру колекторських компаній у випадках порушень сприятиме ефективному врегулюванню вищезазначеної сфери. Комплекс нововведень дає надію на те, що з колекторським свавіллям буде покінчено, а отримані НБУ важелі впливу дозволять повноцінно захистити права споживачів фінансових послуг.