Оптимісти змінюють світ.
Оптимісти змінюють світ
З самого початку, у 2013 році, коли «Інколанс» було засновано, головною метою діяльності була думка та загальна філософія впровадження підходів, які спрощують життя бізнесу. Ми не відійшли від неї ні на йоту. Навпаки, за довгі роки нашої співпраці з клієнтами, ми навчилися перекладати з юридичної мови на ту, яка необхідна та зрозуміла бізнесу, – розповідає Ольга Драчевська.
Пані Ольго, розкажіть кілька слів про нагороду «Лідер України». – Я не дуже схильна хизуватися нагородами, хоча, звичайно, мені, як керівнику компанії приємна оцінка колег та експертів галузі (Ольга Драчевстка посміхається, – прим. ред.). За останні роки успіхи «Інколанс» були високо оцінені профільною спільнотою експертів. Для мене честь стати номінантом премії «Лідер України» за досягнення лідерських позицій в управлінні підприємством та вагомий внесок у суспільно-економічний розвиток України, я також пишаюсь отриманням відзнаки ІІ Національної премії «Найкраща українка в професії 2020». Це мотивує та надихає до нових звитяг.
У Вас великий досвід роботи на ринку юридичних послуг. З ким працює «Інколанс»? Хто є Вашими клієнтами? – Команда «Інколанс» постійно самовдосконалюється і професійно зростає завдяки великим обсягам та практикам. Протягом багатьох років ми є членом Київської ТПП, співпрацює к багатьма компаніями-членами торгово-промислової палати України. Щоб бути ефективними, бізнесу треба знати свій ринок, конкурентів, маркетинг, технічну частину, законодавчі основи. А останніх, юридичних нововведень, дуже багато і вони помножуються. Ми приходимо на допомогу. Як відомо, успіху без знань, без професійної юридичної допомоги не буває.
Як команда «Інколанс» пережила хвилі карантину, пов’язані з пандемією «сovid-19»? – Незважаючи на складності у роботі, що були зумовлені карантинними обмеженнями, які до речі, відчув взагалі український та й світовий бізнес, ми сприйняли цей етап як час ставати більш гнучкими, вчитися та ефективно варіювати робочий процес. Постійна комунікація з нашими клієнтами дозволяє оперативно вирішувати їх питання. Ми завжди залишаємося на зв’язку. Для нас немає вихідних, якщо нашої допомоги потребує якесь підприємство.
А що нині для Вас особисто має ключове значення? – Колектив. «Інколанс» – це злагоджена команда фахівців з висококваліфікованих адвокатів-практиків, юристів, аудиторів, бізнес-медіаторів, фахівців із морської та портової логістики, зовнішньоекономічної діяльності та бухгалтерського обліку. Мої колеги ніколи не зупиняються й постійно підвищують свою кваліфікацію. Кращою оцінкою нашої роботи є довіра клієнтів, яка підтверджується багаторічною співпрацею мого колективу з найвпливовішими компаніями України.
Пані Ольго, на що варто сьогодні звернути увагу бізнесу? Які зміни та нововведення очікують бізнес найближчим часом, зокрема у питаннях перевірок «Держпраці», штрафів за порушення законодавства про працю? – За останні декілька місяців Верховною Радою України, спільно з Президентом та Урядом було запропоновано та прийнято ряд ініціатив, які стосуються сфери трудових відносин, перевірок бізнесу, податкових змін, і т. ін. Але я б все-таки почала з нещодавнього наказу Міністерства юстиції від 23.03.2021 р. № 1061/5, який дозволив державним і приватним виконавцям накладати автоматизований арешт коштів боржників на рахунках у банках. Відповідно до цього наказу, щоб здійснити самостійне накладення арешту на банківський рахунок, виконавець першочергово має направити банку вимогу на отримання інформації про рахунок. Разом з тим, нещодавно НБУ прийняло Постанову № 18 від 12.02.2021 р., яка вносить зміни до Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці. Відповідні зміни суттєво спростили виконавцям процес пошуку і арешту рахунків боржників. Таким чином, на вимогу державних органів і виконавців банки відкриватимуть дані про рахунки клієнтів, які мають борги, номера таких рахунків та інформацію про наявні кошти. Отже, відтепер виконавці будуть арештовувати рахунки не тільки боржників аліментів, а й усіх інших. Звертаю увагу, що у наказі Міністерства юстиції від 23.03.2021 р. № 1061/5 йдеться саме про автоматизований арешт коштів на рахунку, а не про їх автоматичне списання, адже це дві різні процедури. Також треба згадати нещодавно підписаний Президентом Закон №1320-IX, який сприятиме послабленню тиску на бізнес. Закон №1320-IX набирає чинності 27.04.2021 р. та забороняє органам місцевої виконавчої влади складати адміністративні протоколи за порушення законодавства про працю. До речі, законодавець встановив адміністративну відповідальність для посадових осіб органів державного нагляду за винесення приписів, розпоряджень, податкових повідомлень-рішень, вимог та рішень про накладення фінансових стягнень, що скасовані в адміністративному чи судовому порядку. А тому, відповідні посадові особи будуть підходити більш серйозніше до виконання своїх посадових обов’язків. Закон України №1320-IX дає можливість органам місцевого самоврядування виступати з ініціативою щодо здійснення державної перевірки на підприємствах, що не перебувають у комунальній власності. Така ж перевірка може бути ініційована щодо ФОП’ів, які використовують працю найманих працівників. Зокрема ЗУ №1320-IX вносить ряд змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП). Відтепер за не допуск осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізують державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, для здійснення відповідної перевірки, накладатимуть штраф у розмірі від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (або 850 – 1700 грн.). У контексті прийнятого Закон України №1320-IX, треба згадати, що нещодавно Міністерство економіки оприлюднило для обговорення свій законопроєкт, яким пропонується змінити правила інспектування та накладання штрафів за порушення законодавства про працю. Наприклад, за допуск працівника до роботи без належного оформлення або виплати зарплати без нарахування ЄСВ – каратиметься штрафом у розмірі 15 мінімальних зарплат (або 90 тис. грн.) за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення (на сьогодні відповідний штраф становить 10 мінімальних зарплат або 60 тис. грн.). Доволі часто роботодавці недотримуються вимог щодо надання відпусток. Згаданий законопроєкт пропонує штрафувати за відповідне порушення у розмірі 3-х мінімальної зарплат ( або 18 тис. грн.). А за створення перешкод у разі проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених працівників – штраф складатиме 50 мінімальних зарплат (або 300 тис. грн.) замість сьогоднішніх 16 мінімальних зарплат (96 тис. грн.).
Також звертаю увагу бізнесу на Законопроект №5266 за авторством Уряду, який вносить низку пропозицій щодо посилення захисту прав працівників. Документ більшою мірою спрямований на зміни у законодавстві про колективний договір. Законопроект №5266 не робить колективні договори обов’язковими для роботодавця, проте пропонує поширити вже існуючі галузеві угоди на кожне підприємство відповідного виду економічної діяльності. Нагадаю, що галузеві угоди складаються та укладаються між трудовим колективом та роботодавець. Сторони покладають один на одного ряд зобов’язань, у тому числі щодо оплати та умов праці, умов звільнення і т. ін . Зміст колективного договору обумовлює практично всі елементи трудових відносин між роботодавцем і працівниками. Зобов’язання укладати колективний договір регулюється ст.65 Господарського кодексу України (далі – ГКУ). Натомість, у ст. 4 ГКУ зазначено, що ГКУ не регулює соціально-трудові відносини. Єдиною умовою укладення колективного договору є ініціатива однієї зі сторін, роботодавця або групи співробітників. Саме таку колізію ще належить вирішити законодавцю. Цікавою новелою Законопроекту №5266 є встановлення поняття «масове звільнення». Документ вводить поріг звільнень для підприємств з понад 300 працівників. Масовим звільненням на такому підприємстві вважатиметься звільнення більше 30 людей. Разом з тим, не вважаються масовими звільненнями ті звільнення, які викликані закінченням терміну трудового договору. Ще однією законодавчою ініціативою, яка спонукатиме бізнес до створення нових робочих місць та офіційного оформлення працівників є Законопроект № 5262. Законопроектом пропонується внести зміни до ЗУ «Про зайнятість населення». Ні для кого не є таємницею, що в країні існує величезна проблема з неофіційними оформленням на роботу. Документ пропонує частково відшкодувати роботодавцям суми зарплати працівників, яких вони прийняли на роботу з числа зареєстрованих як безробітні відповідно до ЗУ «Про зайнятість населення». Таким чином, протягом 3-х місяців територіальні органи Міністерства економіки відшкодовуватимуть 20% заробітної плати за таких осіб, та 30% зарплати за осіб, яким не виповнилося 25 років.
Не можу оминути й процес діджиталізації державних послуг. Після прийняття Законопроєкту №4355, який прирівнює електронні документи до паперових і пластикових Україна стала першою країною у світі, яка узаконила е-паспорт громадянина. Це відкриває великий спектр можливостей для бізнесу та сприятиме впровадження paper less. При paper less державні органи не зможуть вимагати від бізнесу паперових документів, якщо інформація вже є в електронних реєстрах. У нагоді підприємцям може стати й сервіс отримання ліцензій на деякі види діяльності у додатку «Дія». За сприянням Уряду з 01.05.2021 р. розпочато відповідний експеримент, який триватиме до 31.12.2023 р. Спочатку будуть доступні 10 видів найпопулярніших ліцензій, серед яких ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, пальним. Підсумовуючи вищезазначені законодавчі ініціативи, можна підкреслити намагання держави сприяти покращенню бізнес клімату в країні. Як би ми не хотіли згадувати про світову пандемію «Covid-19», та нажаль, вона все ж є і нікуди не поділась. Карантинні обмеження вносять свої корективи у повсякденне життя, до яких вітчизняний бізнес вимушений пристосовуватись. Без грамотної та виваженої підтримки з боку держави бізнесу буде непереливки. Вочевидь, що для того щоб наздогнати показники докризового періоду, бізнесу може знадобитись декілька років, і це за умови, що епідеміологічна ситуація буде сприятливою. Проте, я налаштована оптимістично, адже у довгостроковій перспективі саме оптимісти змінюють світ. Саме тому, незважаючи на всі виклики сьогодення юридична компанія «Інколанс», продовжує всебічну підтримку та захист інтересів наших клієнтів.
Пані Ольго, дякуємо за інтерв’ю.