Податкова реформа на користь армії, військовий збір та підтримка оборони: що передбачає оновлений Податковий кодекс.
Податкова реформа на користь армії, військовий збір та підтримка оборони: що передбачає оновлений Податковий кодекс.
01 грудня 2024 року в Україні набув чинності Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу для фінансування Сил оборони та забезпечення фінансової стабільності» – 4015-IX (далі за текстом – Закон)[1]. Цей документ став важливим кроком на шляху до підтримки українських захисників та забезпечення стійкості економіки в умовах воєнного стану. Як зазначив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, завдяки змінам до податкового кодексу держава зможе акумулювати додатково 8 млрд грн у поточному році та 140 млрд грн у наступному[2]. Ці кошти будуть спрямовані виключно на фінансування зарплат захисників і захисниць України.
Таке підвищення є надзвичайно важливим, оскільки саме внутрішні фінансові ресурси забезпечують стабільність виплат українським воїнам. В умовах воєнної агресії рф, кожен громадянин, який сплачує військовий збір, робить свій внесок у підтримку обороноздатності держави та наближення справедливого миру.
У 2025 році держава планує витратити на оборону рекордні 2,23 трлн грн, з яких 1,16 трлн грн буде виділено на грошове забезпечення військовослужбовців. Це чіткий сигнал того, що Україна продовжує зміцнювати свою армію, одночасно підтримуючи економічну стабільність.
Тож пропоную детально розглянути основні зміни до Податкового кодексу, які дозволять акумулювати ці кошти, а також проаналізувати їхній вплив на бізнес, суспільство та економіку країни.
Ключові новації Закону: що змінюється у податковій системі.
Закон запроваджує важливі зміни в системі оподаткування, спрямовані на забезпечення фінансової стабільності та підтримку обороноздатності країни.
Одним із ключових нововведень є збільшення ставки військового збору для фізичних осіб. З 01 грудня 2024 року ставка на доходи фізосіб, такі як заробітна плата, виграші, оренда нерухомості та депозити, зросте з 1,5% до 5%.
Новий обов’язок сплати військового збору з’явиться також у фізичних осіб-підприємців (ФОПів). Для ФОПів першої, другої та четвертої груп платників єдиного податку військовий збір становитиме 10% від мінімальної заробітної плати, яка на початок 2025 року дорівнюватиме 8000 грн. Таким чином, ці підприємці сплачуватимуть щомісячно 800 грн. Для ФОПів третьої групи військовий збір визначатиметься на рівні 1% від обороту за підсумками першого кварталу 2025 року.
Інші особливості оподаткування військовим збором.
Окремі категорії доходів залишаються звільненими від військового збору. Наприклад:
Доходи від військових облігацій (ОВДП) для фізичних осіб не підпадатимуть під оподаткування;
Соціальні виплати, такі як пенсії та стипендії, не оподатковуватимуться ані ПДФО, ані військовим збором.
Водночас ставка військового збору для військовослужбовців та працівників силових структур залишається на рівні 1,5%. Важливо зазначити, що військовий збір для платників єдиного податку запроваджується тимчасово, на період воєнного стану.
Нові податки для банків та фінансових установ.
Іншою суттєвою зміною є підвищення ставок податку на прибуток. Для банків податок на прибуток за 2024 рік становитиме 50%, тоді як для фінансових компаній з 2025 року його ставка зросте до 25%.
Говорячи простіше, банки повинні визначити податкові зобов’язання щодо податку на прибуток за увесь 2024 рік за ставкою 50 відсотків. Одночасно, підлягають перерахунку за збільшеною ставкою для оподаткування податком на прибуток підприємств (50 відсотків) виплачені банками протягом 2024 року дивіденди. Відповідно до п. 57.1-1 ст. 57 Податкового кодексу України, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток (розрахунок сум авансових внесків наводиться у додатку авансового внеску до Декларації).
Зміни в адмініструванні податків та зборів: крок до прозорості.
Ухвалений Закон не лише змінює фінансові показники, а й запроваджує низку принципових новацій, спрямованих на підвищення прозорості економічних процесів та суспільних відносин.
Подання даних про працевлаштування та звільнення.
Виконавчі органи влади, місцеве самоврядування, юридичні особи та підприємці, які виступають у ролі податкових агентів, зобов’язані повідомляти податкову службу про дати прийняття на роботу або звільнення працівників. Це необхідно робити протягом 20 календарних днів після завершення останнього календарного дня звітного місяця. Також слід подавати іншу інформацію, передбачену статтею 51 Податкового кодексу. Таким чином, строк подання таких даних скорочено з 40 до 20 днів, а звітний період змінено з квартального на місячний.
Місячна звітність для прозорості системи.
Однією з ключових змін стало впровадження місячної звітності щодо податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та єдиного соціального внеску (ЄСВ), яка замінить квартальну. Це рішення, за словами Мінфіну, необхідне для забезпечення прозорості та ефективності системи бронювання працівників у період воєнного стану.
Нововведення для нотаріусів.
Відповідно до нових норм, нотаріуси зобов’язані щомісяця подавати до податкових органів за місцем розташування своєї державної нотаріальної контори чи робочого місця (для приватних нотаріусів) звітність про договори, які були посвідчені протягом звітного місяця. Зокрема, йдеться про договори купівлі-продажу чи міни, укладені між фізичними особами. У поданій інформації мають зазначатися вартість таких договорів, суми сплачених податків, а також дані, передбачені підпунктом «б» пункту 176.2 статті 176 ПКУ.
Підтримка аграрного сектору.
На прохання Всеукраїнської аграрної ради Законом підвищено розмір мінімального податкового зобов’язання з одного гектару сільськогосподарської землі до 1400 грн. Це рішення спрямоване на збільшення прозорості відносин у аграрному секторі та боротьбу з тіньовими схемами.
Прозорість у паливному секторі.
Для посилення конкурентності легальних учасників паливного ринку введено авансовий внесок з податку на прибуток для кожної окремої автозаправної станції (АЗС). Відповідний крок сприятиме підвищенню прозорості відносин у цьому секторі. Звертаю увагу, що строк сплати авансового внеску має відбуватися щомісяця не пізніше 20-го числа поточного місяця за кожне місце роздрібної торгівлі пальним, інформація щодо якого внесена до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального станом на перше число поточного місяця, у розмірі, визначеному пп. 141.14.2 п. 141.14 ст. 141 ПКУ.
Враховуючи, що Закон набрав чинності з 01 грудня 2024 року, перший авансовий внесок для платників податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, сплачується за грудень 2024 року у термін не пізніше 20 грудня 2024 року.
Слід також згадати, що Закон розширив повноваження податкової, зокрема зазначено, що податкові органи, крім нинішніх повноважень, ще здійснюють контроль за своєчасністю та повнотою сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємств та податку на доходи фізичних осіб платниками, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним.
Захист українського виноробства.
Зміни також торкнулися виноробної галузі. На прохання представників сектору підвищено мінімальні ціни на вино та виноробну продукцію. Це допоможе легальним виробникам українського вина конкурувати з тими, хто використовує порошкові замінники.
Реформування рентної плати.
Особливу увагу приділено справедливому оподаткуванню надр. Зокрема, збільшено рентну плату на видобуток піску, щебеню та каоліну: з 5 грн до 13 грн за тонну щебеню. Водночас обсяги таких матеріалів, які передаються безкоштовно на потреби Збройних сил України або інших органів для оборони держави, звільняються від оподаткування.
Верховна Рада України перенесла дату запровадження підвищених податків для ФОП.
Звертаю увагу, що 04 грудня 2024 року, Верховна Рада ухвалила законопроєкт №9319[3], яким внесено зміни до Податкового кодексу. Згідно з цими змінами, підвищення податків для фізичних осіб-підприємців (ФОП) відкладено з 01 жовтня на 01 січня 2025 року.
У законопроєкті №9319 була включена правка, що стосується військового збору для ФОП. Відповідно до неї, запровадження збору перенесено на 01 січня 2025 року, тоді як раніше передбачалося, що зміни набудуть чинності заднім числом — із жовтня цього року (відповідно до положень закону №4015-ІХ).
Стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні.
Голова комітету Данило Гетьманцев пояснив, що до другого читання законопроєкту №9319, який усуває редакційні неточності профільного Закону №4015-ІХ, увійшла й низка змін щодо стимулювання ІТ-сфери[4]:
Для резидентів «Дія Сіті» зі статусом стартапів: скасовано норму, яка позбавляла пільгової ставки ПДФО 5% та мінімального ЄСВ спеціалістів, якщо їхня кількість у стартапі була меншою за 9 осіб. Разом із цим передбачено механізм контролю: якщо до завершення другого року стартап не відповідатиме вимогам, то ПДФО та ЄСВ доведеться доплатити.
Звільнення від оподаткування податком на виведений капітал (ПнВК) для благодійної допомоги, яку резиденти «Дія Сіті» надають Збройним силам України.
Скасування обов’язковості актів наданих послуг для гіг-спеціалістів. Посилення «антикритеріїв» резидентства в «Дія Сіті» на час дії воєнного стану та в післявоєнний період. Усунення редакційних недоліків у Законі України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні».
Такі зміни спрямовані на оптимізацію податкового навантаження та усунення технічних неузгодженостей у законодавстві.
Чи можливо було уникнути підвищення податків і знайти альтернативне фінансування?
Фінансування Сил оборони є ключовим завданням держави, і більшість партнерів України спрямовують свою підтримку виключно на цивільні потреби, уникаючи фінансування оборонних витрат. Це підкреслює важливість власних ресурсів для забезпечення військової спроможності, адже фінансування армії — одна з базових ознак суверенітету країни.
Зі свого боку, міжнародні партнери, включно з МВФ, наголошують на необхідності підвищення податків. Такі заходи розглядаються як спосіб зміцнення фінансової стабільності країни та демонстрації її надійності в очах кредиторів.
Однак чи існують альтернативи податковому навантаженню? Одним із таких потенційних джерел є конфісковані російські активи, заморожені в багатьох країнах. Ці ресурси, які належать агресору, можуть бути спрямовані на підтримку обороноздатності України. Такий підхід не лише справедливий, а й символічний: капітал ворога працює на нашу перемогу.
Замість підсумків.
Запроваджені Законом зміни демонструють прагнення держави забезпечити стабільне фінансування сектору оборони та адаптувати податкову систему до викликів воєнного стану. Вони спрямовані не лише на збільшення бюджетних надходжень, а й на створення прозорих правил для всіх учасників економіки. Це дозволить зміцнити фінансову стабільність, водночас підвищуючи довіру до державних інституцій. Разом з тим, тільки подальший практичний аналіз покаже, як ці новації реально вплинуть на економіку, бізнес та соціальну сферу.
- Податкові зміни: Шмигаль каже, що до кінця року держава додатково отримає ₴8 мільярдів (Електронний ресурс)//сайт Укрінформ. – Режим доступу https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/3932696-podatkovi-zmini-smigal-kaze-so-do-kinca-roku-derzava-dodatkovo-otrimae-8-milardiv.html
- Проект Закону «про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» – 3939-IX (Електронний ресурс) //сайт Верховної Ради України. – Режим доступу https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/41965
Для ФОПів і юросіб на єдиному податку, податкові зміни набудуть чинності з 1 січня 2025 року: Закон прийнято (Електронний ресурс) //сайт Liga.Zakon. – Режим доступу https://jurliga.ligazakon.net/news/232403_dlya-fopv–yurosb-na-dinomu-podatku-podatkov-zmni-nabudut-chinnost-z-1-schnya-2025-roku-zakon-priynyato