Режим «Paperless» у дії.
На сьогоднішній день цифровізація стала одним з ключових чинників економічного зростання України. Особливо гострої потреби у е-послугах підприємці відчули у «коронокризовому» 2020 році, під час введення карантинних обмежень, що ускладнювали роботу бізнесу. Через такі обставини, парламенту необхідно було оперативно врегулювати питання, пов’язані з наданням е-послуг, на законодавчому рівні. Отже, враховуючи сучасні тренди розвитку та запит у суспільстві, 6 серпня 2021 р. Президент України підписав закон «про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг» (далі – ЗУ № 1689-ІХ), який Верховна Рада ухвалила 15 липня 2021 р.
Новелою ЗУ № 1689-ІХ є впровадження поняття «електронна публічна послуга», яка прирівнюються до результатів, оформлених у паперовій формі. Завдяки цьому, Україна переходить на режим paperless. Paperless сприятиме мінімізації, а згодом і повній відмові від паперового документообігу в країні. ЗУ № 1689-ІХ набирає чинності 7 листопада 2021 р. А до цього часу Уряд має затвердити план заходів щодо переведення публічних послуг в е-форму. Згідно ст.1 ЗУ № 1689-ІХ Електронна публічна послуга – послуга, що надається органами держвлади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, які перебувають в їх управлінні, у тому числі адміністративна послуга (також в автоматичному режимі), яка надається з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем на підставі заяви (звернення, запиту), поданої в е-формі з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем (у тому числі з використанням Єдиного державного веб-порталу електронних послуг), або без подання такої заяви (звернення, запиту). Простіше кажучи, е-послугу громадяни зможуть отримати автоматично, без втручання чиновника та наявності людського фактору. Маємо надію, що із впровадженням електронних послуг зменшиться й корупційна складова, адже е-формат мінімізує таку ймовірність завдяки прозорості процедури.
Як приклад, у системі можливо відстежувати заявку та встановити, чи виконав користувач усі вимоги для отримання послуги чи ні. Тобто, чиновник з суб’єктивних причин не зможе відмовити заявнику в наданні е-послуги, адже кожен крок фіксуватиметься у системі. Одна з переваг (paperless)е-послуги – оперативність. Для зручності бізнес зможе отримати одразу кілька послуг за однією заявою. Підтвердженням цьому є прийнята Постанова КМУ №808 від 4 серпня 2021 р., що запроваджує нову електронну послугу «е-Підприємець». Шляхом направлення лише одного запиту через єдине вікно на порталі «Дія», можливо буде: пройти державну реєстрацію бізнесу (реєстрація ФОП, ТОВ); зареєструватися в податковій (стати платником єдиного податку або платником ПДВ); отримати ліцензії, у тому числі на роздрібну або оптову торгівлю товарами.
Комплексний підхід позитивно зарекомендував себе у послузі для батьків новонароджених – «єМалятко». За однією онлайн заявою, можна зареєструвати народження дитини та отримати до 9-ти держпослуг від різних органів влади, потрібних при народженні немовля. Наразі на порталі «Дія» доступні 54 державні онлайн-послуги, а враховуючи те, що ЗУ № 1689-ІХ діє рамково, Міністерство цифрової трансформації матиме змогу запускати електронні послуги автоматично. Рамковий закон не потребує внесення змін під впровадження конкретної е-послуги. У Мінцифрі ставлять перед собою амбітні цілі – до 2024 році оцифрувати 100% державних послуг. А що буде з паперовими документами? Адже серед громадян є стале переконання, що наприклад, для тих же податкових перевірок обов’язково потрібні «оригінали» документів, при цьому «оригіналами» називають паперові документи, на яких є печатка підприємства та підпис. Звертаю увагу, що відповідно до положень ст.7 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», документ, який підписаний ЕЦП або КЕП вважається оригіналом. А в ст. 8 цього Закону йдеться про те, що юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Разом з тим, законодавство України не вимагає зберігати е-документи в роздрукованому вигляді. Вертаючись до переваг ЗУ № 1689-ІХ, не можу не згадати про економічний ефект від запровадження онлайн-формату адміністративних послуг. Показовим у цьому питанні є звіт Офісу ефективного регулювання (BRDO) щодо економічного потенціалу e-послуг за 2020 рік, який свідчить, що якби всі користувачі отримували досліджувані BRDO послуги лише онлайн, їхні щорічні витрати зменшилися б на 495 млн. грн. (або на 63% порівняно з витратами офлайн-формату) – від 790 до 295 млн. грн. Левова частка цієї економії припадала б на фізичних осіб (включно з ФОП). Такий ефект пояснюється тим, що економія на одного користувача суттєво не відрізняється між послугами, тоді як частота користування цими послугами значно вища. Підсумовуючи, хочу зазначити, що електронні публічні послуги – це зручно, сучасно та швидко. Завдяки впровадженню е-послуг бізнес в одну мить зможе отримати усі необхідні довідки, підписати та внести зміни в установчі документі, не виходячи з дому. З дня набрання чинності ЗУ № 1689-ІХ органи держвлади не зможуть вимагати від українців надання паперових документів, за умови, що відповідна інформація вже є в електронних реєстрах. Саме над такою цифровізацією даних і працюють у Мінцифрі. Не слід забувати й про вдосконалення системи «Трембіта», яка з 2019 року створює зв’язок між реєстрами та їхніми інформаційними сис- темами держорганів влади. Чи вистачить трьох місяців для повноцінного запуску усіх держпослуг в е-форматі? Питання риторичне… На мою думку, режим paperless має усі можливості остаточно покінчити з епохою довгих черг, куп паперу та заощадити час та нерви громадян. З оптимізмом та вірою – у цифрове майбутнє України