Становлення ринку віртуальних активів в Україні. Або ще не крок ближчі до загальноєвропейських норм регулювання криптовалют.

Становлення ринку віртуальних активів в Україні. Або ще не крок ближчі до загальноєвропейських норм регулювання криптовалют.

Ні для кого не секрет, що 21 сторіччя – час проривних та прогресивних цифрових технологій, на базі яких людство продовжує створювати нові явища. Саме одним з таких явищ і стали віртуальні активи. Як показує загальносвітова тенденція останніх літ – використання віртуальних активів вийшло на новий рівень, набрало шалених обертів та має великий потенціал. Проте, будемо відверті, торік, на ринках цифрових активів спостерігався деякий період затяжного падіння цін.[1] Та на мою думку, активне розповсюдження віртуальних активів тільки зростатиме, і його важко буде зупинити, адже це гнучка цифрова екосистема, яка здатна убезпечити користувачів від великих економічних потрясінь. Сучасні тренди в криптоіндустрії завжди підштовхують ринок до оперативного розв’язання проблем. Разом з тим, глобальне розповсюдження та практичний досвід використання віртуальних активів, змушує країни приймати правила, які б впорядковували нові за своєю суттю правовідносини.

Ринок віртуальних активів у Європейському Союзі (далі за текстом – ЄС) активно розвивається вже не перший рік[2], що для України також має велике значення, оскільки європейська інтеграція відповідає інтересам українського народу.

З огляду на це, 15 березня 2022 року Президент Україні Володимир Зеленський підписав Закон «Про віртуальні активи» (далі за текстом – Закон). Закон встановлює чіткі правила роботи та взаємодії для основних учасників ринку віртуальних активів – держави в особі відповідних органів, операторів надання послуг та інших учасників. Віртуальні активи нарешті отримають правовий статус, що дозволить вітчизняному бізнесу, обслуговуючись у банках, легально здійснювати діяльність з такими активами та декларувати доходи. Важливо, Закон ще не набрав чинності, і відповідно до перехідних положень зробить це з дня набрання чинності іншого закону – Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування операцій з віртуальними активами».

Пунктом першим, частини першої статті 1 Закону, встановлюється, що віртуальний актив – нематеріальне благо, що є об’єктом цивільних прав, має вартість та виражене сукупністю даних в електронній формі. Слід наголосити, що відповідно до частини третьої статті 2 Закону, його дія не розповсюджується на правовідносини, пов’язані з обігом електронних грошей та цінних паперів. Водночас, віртуальний актив не може бути використаний для розрахунку за товар чи надання послуг та не є засобом платежу на території України (частина сьома статті 4 Закону).

Закон також не містить визначення низки важливих термінів: криптовалюта, NFT, цифрові токени тощо. Це вносить деяку невизначеність та плутанину, і на мою думку, це питання має бути доопрацьовано як найскоріше. Як я вже зазначала, віртуальні активи – нематеріальні блага, тобто, вони є об’єктами цивільних прав та підлягають захисту у визначеному законом порядку. Таким чином, віртуальні активи можуть бути предметом судового розгляду в порядку цивільного судочинства, а також предметом кримінального провадження, якщо, наприклад, буде вчинена крадіжка віртуального активу або шахрайство відносно нього.

Статтею 4 Закону визначено, що віртуальний актив може бути як забезпеченим(посвідчує майнові права) так і незабезпеченим(не посвідчує майнових прав). Відповідно до частини першої статті 4 Закону існує лише чотири підстави набуття права власності на віртуальний актив, а саме: у момент створення такого активу; вчинення та виконання правочину щодо віртуального активу; на підставі норм закону; на підставі рішення суду.  Та це ще не все, власник віртуального активу повинен бути – власником ключа віртуального активу. Згідно з пунктом п‘ятим, частини першої статті 1 Закону вищезгаданий ключ – набір технічних засобів, реалізованих у системі забезпечення обороту віртуальних активів, що надають змогу контролювати віртуальний актив.

Здебільшого норми Закону України «Про віртуальні активи» є рамковими і звичайно потребуватимуть змін та доповнень в майбутньому. Потужним поштовхом до таких змін стало отримання Україною статусу кандидата на членство в ЄС[4]. Таким чином норми українського законодавства щодо криптовалютної індустрії повинні ще більше адаптуватися до європейських стандартів, зокрема, з урахуванням регулювання Markets in Crypto-Assets[5] (далі за текстом – MiCA).  Станом на 31.01.2023 регламент MiCA ще остаточно не ухвалений в ЄС. Голосування в Європейській комісії щодо запровадження запропонованої нормативної бази MiCA для криптоактивів у Європейському Союзі було відкладено до лютого 2023 року[6]. Очікується, що регулювання MiCA набуде чинності до 1 січня 2024 року. 

Відповідно до правил MiCA, постачальників послуг криптоактивів (CASP) зобов’яжуть дотримуватись вимог, спрямованих на захист споживачів. У випадку втрати коштів інвесторів, постачальників можуть притягнути до відповідальності.  Для торгових платформ з’явиться вимога щодо надання «white paper» і санкції за використання інформації, що вводить в оману. Для споживачів передбачать дисклеймери зі згадуванням ризиків втрат, пов’язаних із криптоактивами, а для компаній правила маркетингових комунікацій. Для CASP буде потрібний дозвіл для роботи в ЄС. Найбільших постачальників послуг криптоактивів контролюватиме Європейське управління з цінних паперів та ринків (ESMA). Нагадаю, що на початку липня Рада Євросоюзу та Європарламент узгодили попередню версію MiCA. 

Якщо порівнювати Закон України «Про віртуальні активи» та регламент MiCA, то регламент дає ширше визначення термінів та чітко розділяє їх на окремі категорії, а саме: Asset referenced tokens (ARTs) — токени з прив’язкою до активів; E-money tokens (EMTs) — токени електронних грошей; Utility Tokens – активи, створені для доступу до цифрових транзакцій, прийняті лише розробником цього активу.

Якщо проаналізувати світову мапу країн, які досягли успіху у роботі з криптоактивами, то першопроходцями у Європі стали – Норвегія та Німеччина. У 2013 році Норвегія визнала криптовалюту цифровими активами та запровадила оподаткування доходу від операцій із нею[7]. Того ж року Німеччина наділила біткоїни статусом розрахункової одиниці, дозволивши в такий спосіб використовувати їх як засіб платежу[8].

Китай, навпаки, з вересня 2021 року запровадив заборону на майнінг[9] та використання будь-якої криптовалюти та всього, що з нею пов’язано, у тому числі на зберігання та реалізацію, заблоковано всі сайти, пов’язані з криптовалютою, інвестиції у неї. Цифрова валюта, що розробляється в КНР, має дуже істотну відмінність від біткоїна, міжнародна спільнота називає таку віртуальну валюту «цифровою валютою центрального банку» (CBDC).

Африканський континент також не відстає, Нігерія – перша африканська країна, яка запровадила CBDC. Торік центральний банк Нігерії (CBN) перейшов до завершальної стадії тестування CBDC валюти, «електронної найри», eNaira[10].

А ось Сальвадор пішов шляхом лібералізації крипторинку. З жовтня 2021 року Сальвадор став першою країною, яка повністю легалізувала обіг криптовалют[11]. Криптоактиви є офіційною валютою. Це означає, що біткоїном можна розплачуватися за будь-які товари та послуги.

У США регулювання криптовалюти залежить як від федерального законодавства, яке поширюється на всю територію США, так і від законодавства кожного штату окремо. Прямої заборони використання криптовалют у США немає, проте американська влада стурбована питаннями шахрайства та обману, що трапляються на цьому ринку. Враховуючи це, 16 вересня 2022 року, Білий дім опублікував проєкт нормативно-правової бази для криптовалютної індустрії[12]. Основними цілями цього нормативно-правового акту є вжиття заходів щодо захисту прав споживачів, підтримання фінансової стабільності, запобігання незаконному використанню криптовалют, збереження лідерства США у світовому фінансовому секторі та відповідальне впровадження технологічних інновацій. Указ також передбачає розширення співпраці між США та їхніми партнерами в рамках G7, G20, Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) та Ради з фінансової стабільності (FSB).

Але повернемося до України. Для повноцінного початку державного регулювання на ринку віртуальних активів, Парламент першочергово має прийнятий законопроєкт про внесення змін до Податкового кодексу України в частині оподаткування доходів від операцій з віртуальними активами, в межах якого будуть прописані зміни до базового закону галузі. Наразі робота ще триває. Окрім цього, після схвалення Європейською комісією MiCA, Закон України про віртуальні активи потребуватиме оновлення та адаптації до загальноєвропейських норм регулювання криптовалют. Це нормальна практика, оскільки ринок віртуальних активів змінюється майже щоденно і деякі норми слід актуалізувати.  Враховуючи вищезазначене вважаю, що легалізація віртуальних активів позитивно вплине на економіку України. Криптобізнес зможе працювати відкрито, за єдиними чіткими правилами, не боячись корупційної складової. Активність на крипторинку пропорційно впливатиме й на надходження податків до державного бюджету від таких операцій. Маємо ще багато роботи попереду, але в кінцевому результаті, я переконана, виграють усі!

1. События и тренды: как биткоин-индустрия изменилась в 2022 году (Електронний ресурс) //сайт ForkLog. – Режим доступу https://forklog.com/exclusive/sobytiya-i-trendy-kak-bitkoin-industriya-izmenilas-v-2022-godu
2. Огляд законодавства щодо регулювання віртуальних активів (Електронний ресурс) //сайт Державної служби фінансового моніторингу України. – Режим доступу https://fiu.gov.ua/assets/userfiles/310/%D0%A0%D1%96%D0%B7%D0%BD%D0%B5/VirtualAssets.pdf
3. Закон Україні «Про віртуальні активи» – № 2074-IX (Електронний ресурс) //сайт Верховної Ради України. – Режим доступу https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2074-20#Text
4. Україна отримала статус кандидата на членство в ЄС (Електронний ресурс) //сайт Кабінету Міністрів України. – Режим доступу https://www.kmu.gov.ua/news/ukrayina-otrimala-status-kandidata-na-chlenstvo-v-yes
5. Markets in crypto-assets (MiCA) (Електронний ресурс) //сайт European Parliament – Режим доступу https://www.europarl.europa.eu/RegData/etudes/BRIE/2022/739221/EPRS_BRI(2022)739221_EN.pdf
6. The next vote related to MICA is delayed until February, 2023 and the official regulation will not go into effect until the 1st of January, 2024. (Електронний ресурс) //сайт Cryptolists. – Режим доступу https://www.cryptolists.com/newsflash/#eurocoinwill
7. Norwegian Tax Administration (2013), Bitcoin – tax and VAT (Електронний ресурс) //сайт Державної служби фінансового моніторингу України. – Режим доступу https://www.skatteetaten.no/rettskilder/type/uttalelser/prinsipputtalelser/bruk-av-bitcoins–skatte–og-avgiftsmessige-konsekvenser/)
8. Germany officially recognises bitcoin as «private money» German authorities have finally categorised bitcoin, labelling it as a «financial instrument» (Електронний ресурс) //сайт Coindesk. – Режим доступу https://www.coindesk.com/markets/2013/08/19/germany-officially-recognises-bitcoin-as-private-money/
9. China banned Bitcoin mining (Електронний ресурс) //сайт Forkast.news. – Режим доступу https://forkast.news/china-banned-bitcoin-mining-became-no-2-bitcoin-miner/
10. The eNaira Story (Електронний ресурс) //сайт Enaira.gov.ng. – Режим доступу https://enaira.gov.ng/about
11. El Salvador Becomes First Country to Adopt Bitcoin as National Currency (Електронний ресурс) //сайт The Wall Street Journal. – Режим доступу https://www.wsj.com/articles/bitcoin-comes-to-el-salvador-first-country-to-adopt-crypto-as-national-currency-11631005200
12. Technical Possibilities for a U.S. Central Bank Digital Currency(Електронний ресурс) //сайт Whitehouse.gov. – Режим доступу https://www.whitehouse.gov/ostp/news-updates/2022/09/16/technical-possibilities-for-a-u-s-central-bank-digital-currency/