ЧОМУ ВАРТО ПРИЙНЯТИ ЗАКОН ПРО МЕДІАЦІЮ?
ЧОМУ ВАРТО ПРИЙНЯТИ ЗАКОН ПРО МЕДІАЦІЮ?
Для законодавчого становлення медіації в Україні 2021 рік має стати вирішальним. Очікується прийняття Закону «Про медіацію» (відповідний законопроект № 3504 було прийнято за основу 15.07.2020), який дозволить українцям повноцінно скористатися усіма перевагами такого виду позасудового врегулювання спору. Робота спільноти медіаторів у співпраці з профільним Комітетом ВРУ та Міністерством юстиції України над підготовкою законопроекту до другого читання завершена. Найближчим часом чекаємо внесення документу до порядку денний парламенту. Однією із ключових засад медіації є її добровільність, тобто, медіація проводиться лише за добровільною згодою сторін конфлікту. Сам термін «медіація» є багато в чому уніфікованим у багатьох країнах світу. Отже, медіація – добровільна, позасудова, конфіденційна процедура, під час якої сторони за допомогою посередника (медіатора) намагаються врегулювати конфліктну ситуацію шляхом переговорів.
07.08.2019 Україна приєдналась до Конвенції ООН «Про міжнародні угоди про врегулювання спорів за результатами медіації» (набуття чинності 12.09.2020), яка спрямована на виконання рішень, досягнутих сторонами у ході медіації у міжнародних комерційних спорах. Окрім цього, реформа процесуального законодавства, що відбулась у 2017 році, також мала низку новел, які сприяють примиренню сторін поза зали суду.
Законопроект № 3504 у редакції першого читання передбачає, що медіацію можна застосувати у будь-яких конфліктах, які виникають з цивільних, сімейних, трудових, господарських, адміністративних правовідносин, а також у кримінальних провадженнях при укладенні угод про примирення сторін. Разом з тим, медіацію можливо буде застосувати для вирішення спору, навіть тоді, коли справа щодо розв’язання спору вже перебуває в суді.
Також важливо прописати в законопроекті конкретні вимого до осіб, які планують набути статус медіатора. У запропонованій редакції зазначено, що це може бути фізична особа, яка має вищу освіту та пройшла базову підготовку у сфері медіації в Україні або за її межами. До речі, питання щодо тривалості підготовки медіаторів залишається дискусійним. Автори законопроекту вважають, що така підготовка має становити не менше 90 годин для навчання медіатора, у тому числі 45 годин практичного навчання. Окрім цього, підготовка повинна включати й теоретичні знання та практичні навички з медіації. Але чи достатньо буде вищезазначеного часу для опанування усіх навичок медіатора?
Для успішного впровадження медіації в Україні законодавець також має пропрацювати питання щодо встановлення чітких меж самої професії медіатора. Проблематика полягає в тому, що не маючих чітких критеріїв, багато професій просто зливаються з медіацією. Слід також узгодити, чи буде вноситися такий КВЕД як медіація або посередництво як вид діяльності? Наразі це питання й досі не вирішено.
Не менш важливим є питання щодо врегулювання відповідальності для медіаторів та сторін процесу медіації. На сьогоднішній день в Україні медіатор не несе жодної відповідальності за надання неякісних послуг, якщо інше не було прописано в договорі з клієнтом. Автори законопроекту № 3504 звертають на це увагу та пропонують прописати, що медіатор несе відповідальність в порядку, передбаченому законом, а також може нести відповідальність, визначену статутом та/або положенням про об’єднання медіаторів, членом якого він є.
Разом з тим, у законопроекті не зазначається відповідальність сторін конфлікту (спору). На мою думку, це питання слід також врегулювати, особливо щодо розповсюдження сторонами конфіденційної інформації, яку вони можуть отримати під час процесу медіації.
Якщо поглянути на досвід країн Європи, де медіація досить успішно працює та виконує свої функції, то наприклад у Німеччині, у разі порушення обов’язків, медіатор може нести відповідальність за шкоду відповідно до правил Цивільного кодексу Німеччини. Цікавим є й той факт, що більшість німецьких страхових компаній пропонують професійне страхове відшкодування для посередників, хоча це й не є обов’язковим. Саме тому дуже важливо закласти основи для гарантії якості послуг медіації вже сьогодні.
Найголовніше, чого чекають від законопроекту № 3504, – закріплених на законодавчому рівні положень про права та обов’язки як медіатора, так і сторін медіації. У разі прийняття Закону «Про медіацію» в Україні буде чітко прописаний порядок її проведення, вимоги до договору про медіацію та до угоди про врегулювання спору за її результатами. Тільки при такому комплексному підході медіація стане дієвим механізмом, який допоможе врегулювати спір позасудово, що сприятиме розвантаженню судової системи України.