Юридическая компания

9:00 - 18:00

Работаем с Пн по Пт

+380970792155

Facebook

Instagram

YouTube

 

Мала приватизація

Юридическая компания Incolanse > Новости  > Мала приватизація

Мала приватизація

5 червня набули чинності затверджені Кабінетом Міністрів правила прозорого продажу невеликих державних підприємств і компаній із значною часткою державного капіталу. Таким чином, була повністю сформована нормативна база, необхідна для старту в Україні програми малої приватизації.

Основною метою закону є спрощення процесу приватизації за рахунок чіткої класифікації об’єктів приватизації – поділу на об’єкти малої і великої приватизації. Також законом передбачено перелік об’єктів, які можуть виставлятися на продаж, скорочені терміни виставлення на продаж, існує можливість оформлення банківської гарантії, уніфікація способів продажу держмайна. Встановлено, що при проведенні великої приватизації будуть залучатися міжнародні радники, а мала приватизація буде проходити на електронних торгах. До групи малої приватизації потрапляють об’єкти нерухомості та  невеликі підприємства. В  групу великої приватизації входять об’єкти, активи яких перевищують 250 млн. гривень. Також скорочуються терміни підготовки до продажу об’єктів з 9-12 місяців до 4-5 місяців . Збільшується термін подачі заявок потенційних покупців з 20-45 днів до 20-180 днів.

Згідно з Законом України “Про приватизацію державного і комунального майна”, який набрав чинності в березні, мала приватизація буде відбуватись через електронну систему «ProZorro.Продажі». Мова йде про продаж об’єктів державної або комунальної власності (єдині майнові комплекси держпідприємств та пакети акцій суб’єктів господарювання, понад 50 % статутного капіталу яких належать державі).

Так, Фонд державного майна України (ФДМУ) затвердив список майже 660 об’єктів малої приватизації, які підлягають продажу у 2018 році.

Серед іншого, Уряд затвердив Порядок проведення аукціонів з продажу об’єктів малої приватизації (постанова від 10 травня 2018 р. № 432). Документ містить детальний опис процедур, починаючи від заведення об’єктів (лотів) до системи «ProZorro Продажі», проведення електронних аукціонів і закінчуючи визначенням переможця, розміру та порядку плати за участь тощо. Крім того, затверджено Порядок відбору і авторизації електронних майданчиків для проведення електронних аукціонів малої приватизації (постанова від 10 травня 2018 р. № 433).

Очевидним плюсом цієї приватизації є те, що до конкурсу будуть допущені всі охочі, крім громадян Росії. Ніяких спеціальних умов не прописували.

Якщо людина планує придбати один об’єкт або кілька, необхідно зареєструватися на одному з акредитованих електронних майданчиків, який підключений до системи «ProZorro-Продажі», сплатити гарантійний внесок у розмірі 10% від початкової вартості та спробувати виграти аукціон.

Аукціон може мати три етапи. Перший — на підвищення. Якщо лот не буде продано, буде оголошено другий аукціон, на якому початкова вартість лоту буде на 50% меншою.

Якщо і в такому разі об’єкт не буде проданий, оголосять третій аукціон на пониження. За початкову вартість візьмуть 50%, і потім учасники зможуть робити 99 кроків на пониження по 1% аж до 0,5% вартості.

На кожному аукціоні потенційний покупець зможе зробити три кроки. Це стосується всіх аукціонів.

У МЕРТ вважають такий аукціон виправданим, особливо у ситуації, коли важко визначити вартість активів.

Проте, виникають  питання, які й досі не були узгоджені, як на рівні здійснення правочину на самій платформі, так і на законодавчому рівні, а саме:

Відсутність порядку визначення додаткових умов продажу — це найважливіше питання, оскільки понад 60% підприємств «малої» приватизації будуть виставлятися на продаж саме з умовами. А на сьогодні цей нормативний документ відсутній. Слід звернути увагу, що відсутність порядку унеможливить виставлення на продаж цих підприємств.

Невирішеним залишається також питання продажу через електронну торгову систему пакетів акцій в статутних капіталах державних компаній, оскільки програмне забезпечення ДП «ProZorro-Продажі» не передбачає форму введення для інформації про пакети акцій.

Також, є деякі аспекти, які суперечать один одному на законодавчому рівні, а саме:

По-перше, продаж корпоративних прав держави на майданчиках типу «ProZorro» за законом не можлива. Так, в законі сказано, що корпоративні права держави щодо об’єктів малої приватизації будуть продаватися за номінальною вартістю акцій. Але на сьогоднішній день цей вид діяльності є ліцензованим. І майданчика «ProZorro» на сьогодні поки що не має відповідних повноважень від НКПЦРФ, яка є регулятором ринку цінних паперів в Україні. На сьогоднішній день з цим працюють біржі. Тому є нестиковка в законодавстві.  Наступна нестиковка, стосується протиріччя між новим Законом «Про приватизацію» і Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», в якому статтею 22 передбачено переважне право купівлі акцій учасниками таких товариств. Іншими словами, перед тим як продати їх частку, ми повинні запропонувати викупити її учасникам товариства. А для того щоб запропонувати учасникам товариства, потрібно знати, що пропонувати. Необхідна оцінка. А ось в законі функція оцінки по «малій» приватизації зведена до нуля. Її там, як такої не існує . Тому в Законі «Про приватизацію» ніде взагалі не йдеться про переважне право. На мою думку, це також є нестиковкою.

І по-третє, є нестиковка щодо продажу єдиних майнових комплексів та продажу окремого майна, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств при їх формуванні. Стаття 22 Закону «Про приватизацію» говорить про те, що вартість об’єктів малої приватизації визначається за балансовою вартістю (вартості активів). Але всі ми прекрасно розуміємо, що балансова вартість і вартість активів — це абсолютно різні поняття..

Також, вже доводилось чути, про те, що реальну вартість більшості об’єктів можуть знати лише представники місцевої влади та пов’язані з ними бізнесмени, оскільки більшість підприємств маловідомі і не мають якісної звітності, яка могла б дати уявлення про їх потенційні можливості. Та як відомо, у  регіонах всі привабливі об’єкти малої приватизації давно мають своїх потенційних покупців.

Але ж, статистика є річчю безапеляційною. Так, відповідно до звіту «Сфери публічних закупівель за ІІІ квартал 2017 року», яке опубліковало Мінекономрозвитку:
«В абсолютному відношенні в ІІІ кварталі 2017 року економія з вікористанням системи ProZorro склала близько 7,5 млрд грн.» , а за першу половину 2018 року як звітує радник голови Дніпровської ОДА Юрій Голик, у самій Дніпропетровській області вже вдалося заощадити біля 116 мільйонів гривень.

А отже, слід розуміти, що на даний час, дана система є безальтернативною. І не зважаючи на всі ризики, система малої приватизації має бути, адже ефект від малої приватизації матиме позитивні наслідки  не тільки у вигляді податків, а й у створенні нових робочих місць.

Ну і в решті решт, щодо тезису «безальтернативних покупців», хочу все ж таки звернути увагу, що будь-яка особа зможе побачити що продається та виставляється на торги, а тому, на моє глибоке переконання, відкритий ринок та доступ будь-кого до торгів, все ж таки розставить все на свої місця.

Оставить отзыв

Leave a feedback

Залишити відгук